Стаття присвячена аналізу предметного поля філософії освіти Г. Ващенка та проблемі культурно-освітнього спадку в сучасному суспільстві.
Показано можливості нового «прочитання» філософсько-педагогічної
спадщини українського мислителя і педагога. Висвітлено основні орієнтири філософсько-освітнього мислення Г. Ващенка: розбудова української
освітньої системи — згуртування українського народу — утвердження
самостійної Української держави. Автор статті стверджує, що нова
парадигма освіти має розроблятись на підставі ідей цілісності людини,
суспільства, культури та співмірної їх зміни під впливом трансформаційних процесів.
Статья посвящена анализу предметного поля философии образования Г. Ващенко
и проблеме культурно-образовательного наследства в современном обществе. Показаны
возможности нового «прочтения» философско-педагогического наследия украинского
мыслителя и педагога. Освещены основные ориентиры философско-образовательного
мышления Г. Ващенко: обустройство украинской образовательной системы — сплочение
украинского народа — утверждение самостоятельного Украинского государства. Автор
статьи утверждает, что новая парадигма образования должна разрабатываться на основе
идей целостности человека, общества, культуры и соразмерного их изменения под влиянием трансформационных процессов.
The article is devoted to the analysis of the subject field of H. Vashchenko’s philosophy of
education and the issue of cultural and educational legacy in the modern society. The possibilities
of a new “reading” of Ukrainian thinker’s philosophical and pedagogical legacy are shown.
The basic landmarks of H. Vashchenko’s philosophical and educational thought are illuminated:
the arrangement of Ukrainian educational system, the unity of Ukrainian people, the approval
of the independent Ukrainian state. The author of the article argues that a new paradigm of
education should be developed on the basis of ideas of human, society, proportional changes under the influence of transformation processes.
