У статті обґрунтовано та описано методику вивчення стану розвитку відтворюючої та творчої словесної уяви дітей молодшого шкільного віку за допомогою авторських методик «Казка, яку розповів казкар», «Допоможи казкареві», «Стань казкарем». Представлено результати вивчення особливостей відтворення та доповнення прослуханої казки дітьми з порушеннями зору у порівнянні з зоровою нормою, а також порівняльні результати самостійного вигадування чарівної казки дітьми. Також визначені критерії прояву відтворюючої та творчої уяви при доповненні й вигадуванні чарівних казок: повнота та цілісність сюжету казки; повнота та відповідність обставин (казкового оточення) сюжету казки; завершеність образів героїв казки, їх зовнішності та характерів. Отримані результати продемонстрували цілий ряд відмінностей між дітьми з порушеним і нормальним зором у розвитку їх творчої словесної уяви за визначеними критеріями, а також характерні типологічні особливості в проявах словесної творчої уяви сліпих та слабозорих. За результатами проведеного дослідження були визначені напрямки роботи психолога з розвитку творчої словесної уяви дітей з порушеннями зору молодшого шкільного віку за допомогою казок.
В статье представлено обоснование и описание методики изучения состояния развития репродуктивного и творческого словесного воображения у детей младшего школьного возраста при помощи авторских методик «Сказка, рассказанная сказочником», «Помоги сказочнику», «Стань сказочником». Представлены результаты изучения особенностей воспроизведения и дополнения прослушанной сказки детьми с нарушениями зрения в сравнении с нормой зрения, а также сравнительные результаты самостоятельного сочинения сказки детьми. Также определены критерии проявления репродуктивного и творческого воображения при дополнении и сочинении волшебных сказок: полнота и целостность сюжета сказки; полнота и соответствие обстоятельств (сказочного окружения) сюжету сказки; завершенность образов героев сказки, их внешности и характеров. Полученные результаты продемонстрировали целый ряд отличий между детьми с нарушенным и нормальным зрением в развитии их творческого словесного воображения по указанным критериям, а также характерные типологические особенности в проявлениях словесного творческого воображения у слепых и слабовидящих. Опираясь на результаты проведенного исследования, были определены направления работы психолога по развитию творческого словесного воображения у детей с нарушениями зрения при помощи сказок.
The article presents the substantiation and description of the research method for studying development al state of reproductive and creative verbal imagination of visually impaired children of primary school age by using author methodic «Fairytale told by the tale teller», «Help the tale teller», «Be the tale teller». It also contains results of the study on peculiarities in reproducing and completing a heard fairytale by visually impaired children in comparison to children with normal vision, as well as comparative analysis of independent making up the tales by the children. There are also defined criteria for developmental levels of reproductive and creative imagination when completing and composing new fairy tales: completeness and integrity of the story; completeness and relevance of the environment (fairytale circumstances) to the story; completeness of the characters, their appearance and personalities. Collected results demonstrate a number of differences between children with normal and impaired vision in development of their creative verbal imagination with regard to identified criteria, as well as typical typological peculiarities of creative imagination of visually impaired and blind children. Based on results of the conducted research, there were defined major tasks for psychologist’s work aiming at development of creative imagination using fairytales.