У статті розглядається мовно-політична криза, що виникла напередодні парламентських виборів 2012 р. у зв’язку з ухваленням закону «Про засади державної мовної політики». Політична криза супроводжувалася голодуванням і протестними настроями опозиційних соціально-політичних спільнот. Мовні протистояння, які мають місце на Заході і в Центрі держави, гальмують поширення державної мови і, таким чином, звужують мовно-комунікативне поле між провладними та опозиційними соціально-політичними спільнотами. У роботі дається визначення такого явища як «мовно-комунікативне поле».
В статье рассматривается языковой политический кризис, который возник перед парламентскими выборами в 2012 г. в связи с принятием закона «Об основах государственной языковой политики». Политический кризис сопровождался голоданием и протестными настроениями оппозиционных общественно-политических общностей. Языковые противостояния, которые есть на Западе и в Центре государства, тормозят расширение государственного языка и, таким образом, сужают языковое коммуникативное поле между провластными и оппозиционными общественно-политическими общностями. В работе даётся определение такого явления как «языковое коммуникативное поле».
In article language political crisis which has arisen before parliamentary elections in 2012 in connection with an adoption of law «About bases of the state language policy» is considered. Political crisis was accompanied by starvation and protest moods oppositional political
Groups.Language oppositions which are in the West and in the state Center, brake expansion of a state language and, thus, narrow a language communicative field between proimperious and oppositional political Groups. In work definition of such phenomenon as «a language communicative field» is given.
