В статті аналізуються досвід ґенези системи вищої освіти, в тому числі політичної
освіти в ряді країн під впливом факторів глобалізації з метою його вивчення, аналізу та
втілення в реальну практику розбудови власної системи освіти. Національні системи освіти
вступають в епоху неперервного реформування, головною метою якого є підвищення якості
освіти в процесі зближення різних національних освітніх систем, інтеграції в світовий освітній простір, транснаціоналізації освітніх послуг.
The article is devoted to the one of contemporary tendencies of society development, which
is the internationalization of education, particularly of political education, to its external issues –
transnational higher education. The author analyses the main forms and characteristics of the
phenomenon under investigation, namely students’ and teachers’ mobility, curriculum
internationalization, creation of regional and international universities networks etc.