У статті здійснено теоретичний аналіз проблеми формування в здобувачів вищої освіти інтерпретаційного мислення в процесі вокальної підготовки. Розглянуто в історичній ретроспективі проблему інтерпретації в усталеній філософській традиції в контексті різноманітних герменевтичних практик. Виокремлено позиції щодо проникнення герменевтичних ідей у теорію та практику музично-виконавського мистецтва, що з середини XIX століття сформувалося як самостійний вид художньо-творчої діяльності.
Проаналізовано різні концепції музичної інтерпретації у вітчизняному музикознавстві та музичній педагогіці. Визначено сутність понятійного ряду: «мислення», «музичне мислення» та «інтерпретаційне мислення» музиканта-виконавця у творчій музично-виконавській діяльності. Схарактеризовано ключові позиції специфіки інтерпретаційного мислення музиканта-виконавця, спрямованого на розв’язання музично-творчого завдання, в якому виконавець-інтерпретатор має знайти відповіді на питання: для чого він виконує цей твір, які сенси закладені композитором в цей твір і що виконавець має запропонувати слухачеві/глядачеві в своїй індивідуальній інтерпретаційній моделі виконання.
З урахуванням проаналізованих авторських концепцій щодо ключових положень музичної інтерпретації у музично-виконавській діяльності музикантів-інструменталістів, солістів-вокалістів тощо розкрито значущість формування інтерпретаційного мислення як важливої складової інтерпретаційної культури студента-вокаліста. Доведено, що сформованість інтерпретаційного мислення студентів у процесі вокальної підготовки дозволить здобувачам вищої освіти оригінально та неповторно генерувати власні мистецькі мотивації й потреби в процесі створення індивідуальної інтерпретаційної моделі музичного (вокального) твору на шляху подальшого вдосконалення художньої складової музичного виконавства.
The article presents a theoretical analysis of the problem of forming interpretive thinking in higher education students in the process of vocal training. The problem of interpretation in the established philosophical tradition in the context of various hermeneutical practices is considered in historical retrospect. The positions on the penetration of hermeneutical ideas into the theory and practice of music and performing arts, which since the middle of the XIX century has been formed as an independent type of artistic and creative activity, are highlighted.
Different concepts of musical interpretation in national musicology and music pedagogy are analyzed. The essence of the conceptual series is defined: “thinking”, “musical thinking” and “interpretive thinking” of a musician-performer in creative music performance activity. The key positions of the specifics of the interpretive thinking of a musician-performer aimed at solving a musical and creative task in which the performer-interpreter must find answers to the questions: why he/she performs this work, what meanings the composer has put into this work and what the performer should offer to the listener/viewer in his/her individual interpretive model of performance are characterized.
Taking into account the analyzed author's concepts of the key provisions of musical interpretation in the musical performance activities of instrumentalists, soloists-vocalists, etc., the importance of forming interpretive thinking as an important component of the interpretive culture of a student-vocalist is revealed. It is proved that the formation of students' interpretive thinking in the process of vocal training will allow higher education students to generate their own artistic motivations and needs in an original and unique way in the process of creating an individual interpretive model of a musical (vocal) work on the way to further improving the artistic component of musical performance.
