The article presents a fundamental comparative study of the organizational framework of sports activities and physical education in two leading higher education institutions - the Sapienza University of Rome (Italy) and the Oles Honchar Dnipro National University (Ukraine). The study incorporated the following methods: comparative analysis with a broad range of methodological and professional literature. This paper analyses a number of documents from the Department of Physical Education and Sports of Oles Honchar Dnipro National University and the sports center of the Sapienza University of Rome. The article examines and analyses the experts’ views on the problems that arise in improving the quality of physical education among students, considering the experience of leading countries. A review of the structural features of organizational mechanisms, methodological approaches, and the material and technical base for teaching physical education within the two universities is provided. The sporting achievements of university students who successfully combine sports and academics and represent their educational institutions at national and international sporting arenas are presented. This work examines how current global challenges can affect students' physical activity, specifically the global COVID-19 pandemic and russia's full-scale invasion of Ukraine. In this context, special attention is devoted to reviewing the transformation of approaches in sports programs for students within these contexts. This article offers recommended measures for refining the structure of physical culture in universities from European practices and it aims to identify best practices and improve physical education activities. The relevance and expediency of the selected research problem are proved.
У статті представлено порівняльне дослідження організаційних засад спортивної діяльності та фізичного виховання у двох провідних вищих навчальних закладах - Римському університеті «Ла Сапієнца» (Італія) та Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара (Україна). У дослідженні використано такі методи: порівняльний аналіз із використанням методичної та фахової літератури. У статті проаналізовано низку документів кафедри фізичного виховання та спорту Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара та спортивного центру Римського університету «Ла Сапієнца». Представлено спортивні досягнення студентів університетів, які успішно поєднують спортивну та академічну діяльність і представляють свої навчальні заклади на національній та міжнародній спортивних аренах. У роботі проаналізовано, як сучасні глобальні виклики можуть вплинути на фізичну активність студентів, зокрема глобальна пандемія COVID-19 та повномасштабне вторгнення росії в Україну. Особлива увага приділяється аналізу зміни підходів у спортивних програмах для студентів. У статті надано рекомендації щодо вдосконалення структури фізичної культури в університетах з урахуванням європейського досвіду. Доведено актуальність і доцільність обраної проблеми дослідження.
