Based on the Ukrainian folk tale ‘Rukavychka’, this paper seeks to highlight how the basic syntactic structures are introduced to young children acquiring Ukrainian as their first language. The findings of the paper allow to maintain that Ukrainian in the folk tale is exposed in a variety of recurrent syntactic structures, which are specific parameters featuring the Ukrainian language. These are: 1) the structure with the null Subject and null Verb + Complement ØS ØV С; 2) the inverted word order in an unextended simple sentence VS(A); 3) the inversion of an extended simple sentence VSOA, 4) the pleonastic, materially identical subject SSAV. These structures are repeatedly used throughout the folk tale and are intensively supported by lexical cohesive ties (either materially identical units or hyponyms of topically related words). The word classes in use of the folk tale are semantically compliant with Morris Swadesh list: nouns, pronouns, verbs, adverbs, prepositions of place. The verbs are monosemantic denoting movement (ішов, бігла, уліз), state (жити, бути, пустити). Notably, the folk tale does not contain adjectives or adverbs which require the child’s abstract thinking or some operations like comparison or evaluative judgement of actions, emotions, states. Onomatopoeic words (шкряботушка, скрекотушка, гав-гав, хро-хро-хро, гу-гу-гу) are also used.
На матеріалі української народної казки “Рукавичка” здійснена спроба відстежити, як базові синтаксичні структури української мови представлені для малих дітей, які засвоюють її як рідну. Встановлено, що синтаксичні структури є доволі складними у цій казці і відображають параметри української мови, як-то: 1) параметр нульового підмета сукупно з параметром нульового присудка плюс комплемент ØS ØV С; 2) інверсія непоширеного простого речення VS(A); 3) інверсія поширеного простого речення VSOA, 4) плеонастичний матеріально тотожний підмет SSAV. Структури з нульовим підметом / присудком у казці трапляються по п’ять – шість разів. Лексичні одиниці здебільшого співвіднесені зі списком Морріса Сводеша, включаючи такі класи, як іменники, займенники, дієслова, прийменники місця. Дієслова є моносемантичними, вони означають рух (ішов, бігла, уліз), стан (жити, бути, пустити). Примітно, що у казці відсутні прикметники чи прислівники, які вимагають абстрактного мислення, чи певних мисленнєвих операцій на кшталт порівнянь чи оцінних суджень щодо вчинків, емоцій, станів. У казці виявлено вживання одиниць ономатопеїчного походження (шкряботушка, скрекотушка, гав-гав, хро-хро-хро, гу-гу-гу). Казка пронизана граматичними й лексичними когезивними зв’язками зі спрощеним семантичним навантаженням, що дозволяє малим дітям доводити до автоматизму вживання базових параметричних структур української мови.
