У статті проаналізовано чинники, що викликають навчальний стрес, передумови формування здатності студентів першого року навчання адаптуватися до освітнього процесу та її значення у становленні майбутніх фахівців, визначено прогностичні маркери навчальної адаптації та стійкості до навчального стресу, розкрито гендерні особливості адаптованості організму до стресів, зокрема й повʼязаних із навчанням.
Запропоновано інтегральну оцінку навчальної адаптованості студентів за показниками психосоціальної адаптованості особистості та функціонального потенціалу організму. Модифіковано шкалу оцінювання інтегрального показника навчальної адаптованості студентів за сумою балів за показниками психосоціальної адаптованості (опитувальник П. Кузнецова) та адаптаційних можливостей серцево-судинної системи організму (метод Р. Баєвського).
Вивчено психофізіологічні передумови пристосувальних реакцій організму до першокурсників до освітнього процесу. Підтверджено, що у юнаків рівень соціальної адаптованості вище, а рівень функціональної адаптованості нижче, ніж у дівчат. При цьому зафіксовано, що майже кожен пʼятий юнак та кожна третя дівчина мають низький рівень інтегрального показника навчальної адаптованості. Кількісна оцінка навчальної адаптованості студентів дозволить здійснювати диференціацію параметрів рухових навантажень в освітньому процесі фізичного виховання з метою підвищення психофункціональних ресурсів організму студентського молоді.
The article analyzes the factors that cause educational stress, the prerequisites for the formation of the ability of first-year students to adapt to the educational process and its importance in the formation of future specialists, identifies predictive markers of educational adaptation and resistance to educational stress, reveals gender-specific features of the body's adaptation to stresses, including those related to education. It is shown that the process of adaptation to the educational process has a biopsychosocial nature, identifies predictive markers of educational adaptation and resistance to educational stress.
An integral assessment of students' educational adaptability is proposed based on indicators of psychosocial adaptability of the individual and the functional potential of the body. The scale for assessing the integral indicator of students' educational adaptability is modified based on the sum of points for indicators of psychosocial adaptability (P. Kuznetsov's questionnaire) and adaptive capabilities of the cardiovascular system of the body (R. Baievskyi method).
The psychophysiological prerequisites of the adaptive reactions of the body of first-year students to the educational process were studied. It was established that the female body is more resistant to physiological stresses due to a higher level of vitality, however, the course and symptoms of psycho-emotional stress, adaptation to new conditions in men are easier due to lower emotional lability, higher balance and self-regulation. It was confirmed that the level of social adaptability in young men is higher, and the level of functional adaptability is lower than in girls. At the same time, it was recorded that almost every fifth young man and every third girl have a low level of the integral indicator of educational adaptability. Quantitative assessment of students' integral educational adaptability will allow for the differentiation of the parameters of motor loads in the educational process of physical education in order to increase the psychofunctional resources of the body of student youth.
