У статті аналізуються трансформації державної політики України у сфері розвитку оборонної свідомості громадян, а також ціннісних орієнтирів політичної нації в умовах війни. Це переосмислення політологічних категорій свідомості, цінностей, ідентичності через безпековий вимір, що вплинув на наукові дослідження, освітні програми, нормативно-правові документи, політичні практики. Оборонна свідомість, як політико-аксіологічний феномен і елемент національної ідентичності, розглядається у контексті її взаємозв’язку з патріотичним вихованням, громадянською освітою, політичною консолідацією. Державна політика у цій сфері вкотре осмислюється як мистецтво можливого, через цінності, пріоритети, суб’єктність, межі втручання. У дослідженні використовуються політико-аксіологічний підхід, аналіз нормативно-правових актів, наукових текстів, даних соціологічних опитувань. Розкрито, як війна сприяла зростанню пріоритетів безпеки, патріотизму, соціальній зрілості українського суспільства, трансформації цінностей і структури ідентичностей. Визначено, що оборонна свідомість є комплексним явищем, яке потребує міждисциплінарного аналізу, водночас виклики політики ідентичності (пов’язані з політичними маніпуляціями, популізмом, зовнішніми загрозами тощо) потребують якісного політологічного дослідження. Стверджується, що прийняття нових нормативно-правових документів свідчить про спроби посилення ролі держави у сфері національної ідентичності. Водночас важливо уникати міжвідомчих дублювань і суперечностей, прагнути подальшого узгодження такої політики з новими стратегічними цілями, врахувати досвід у сфері розбудови демократичної моделі етнополітики, політики пам’яті, реінтеграції у документах з політики ідентичності. Результати дослідження вказують на необхідність розвитку державної політики у сфері національної ідентичності (та оборонної свідомості як її складової) через науково обґрунтовані концепти та поширення політичних цінностей, які відповідають викликам сучасності.
The article examines the transformations in Ukraine's state policy in fostering citizens’ defensive consciousness and the value orientations of the political nation during wartime. This involves a reinterpretation of political science categories such as consciousness, values, and identity through a security dimension, which has influenced academic research, educational programs, legal frameworks, and political practices. Defensive consciousness, as a politico-axiological phenomenon and an element of national identity, is explored in the context of its interrelation with patriotic education, civic education, and political consolidation. State policy in this sphere is reconsidered as the "art of the possible," shaped by values, priorities, agency, and limits of intervention. The study employs a politico-axiological approach, analyzing legal acts, scientific texts, and sociological survey data. It reveals how war has fostered the prioritization of security, patriotism, and social maturity within Ukrainian society, leading to a transformation of values and identity structures. Defensive consciousness is identified as a complex phenomenon requiring interdisciplinary analysis, while the challenges of identity politics (e.g., political manipulation, populism, external threats) demand rigorous political science investigation. It is argued that the adoption of new legal documents reflects attempts to enhance the state's role in shaping national identity. At the same time, it is crucial to avoid interdepartmental duplications and contradictions, strive for further alignment of such policies with new strategic goals, and incorporate lessons learned in building a democratic model of ethnopolitics, memory policy, and reintegration into identity policy documents. The findings underscore the need to develop state policy in the field of national identity (and defensive consciousness as its component) through scientifically grounded concepts and the promotion of political values that address contemporary challenges.
