Геополітичні трансформації у відносинах ЄС та Росії: вплив внутрішніх і зовнішніх факторів

Abstract

Стаття аналізує геополітичні зміни у відносинах між Європейським Союзом (ЄС) і Російською Федерацією (РФ), що мали суттєвий вплив на глобальну безпеку та стабільність. З часу розпаду Радянського Союзу у 1991 році відносини між ЄС і Росією зазнавали різних фаз: від прагнень до співробітництва і стратегічного партнерства до відкритої конфронтації, яка посилилася після окупації Криму в 2014 році. Кульмінацією конфлікту стало повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року. У статті аналізуються як внутрішні, так і зовнішні фактори, що спричинили ці зміни, з акцентом на негативні наслідки російської політики для міжнародної безпеки. Серед внутрішніх факторів, таких як концентрація влади, репресії проти опозиції та контроль над медіа під керівництвом Володимира Путіна, склалися умови для розвитку авторитарного режиму в Росії. Економічна залежність від експорту енергоносіїв і суворі санкції ЄС та США, запроваджені після окупації Криму, посилили проблеми. Також пропаганда сприяла формуванню суспільних настроїв, що підтримували агресивну зовнішню політику Москви. До зовнішніх факторів автор відносить розширення ЄС і НАТО на схід, яке Росія сприйняла як загрозу безпеці. Конфлікти на пострадянському просторі, зокрема в Грузії та Україні, стали яскравими проявами агресивної політики Росії. Війна на сході України значно погіршила відносини між ЄС і Росією, що призвело до її подальшої міжнародної ізоляції. Стаття також досліджує вплив геополітичних змін на міжнародну безпеку, включаючи військову напруженість, енергетичну безпеку та кібербезпеку. Збільшення військової активності, розвиток альтернативних джерел енергії та боротьба з кіберзагрозами стали ключовими відповідями ЄС на ці виклики. У висновках наголошується на необхідності суттєвих змін у зовнішній політиці Росії для відновлення діалогу та партнерства з ЄС. Також підкреслюється важливість того, щоб ЄС продовжував розробляти стратегії для посилення своєї безпеки та зменшення залежності від Росії, що сприятиме стабільності та безпеці як в Європі, так і в усьому світі загалом.

This article analyzes the geopolitical changes in the relations between the European Union (EU) and the Russian Federation (RF), which have significantly affected global security and stability. Since the collapse of the Soviet Union in 1991, EU-Russia relations have gone through various phases, ranging from aspirations for cooperation and strategic partnership to open confrontation, which escalated after the annexation of Crimea in 2014. The culmination of this conflict was Russia's full-scale invasion of Ukraine on February 24, 2022. The article examines internal and external factors that have driven these changes, focusing on the negative consequences of Russia’s policies for international security. Among the internal factors, such as the concentration of power, repression of the opposition, and control over the media under the leadership of Vladimir Putin, conditions created the development of an authoritarian regime in Russia. Economic dependence on energy exports and the severe sanctions imposed by the EU and the USA following the annexation of Crimea exacerbated these issues. Propaganda has also played a significant role in shaping public sentiment that supports Moscow's aggressive foreign policy. External factors include the eastward expansion of the EU and NATO, which Russia perceived as a security threat. Conflicts in the post-Soviet space, particularly in Georgia and Ukraine became vivid manifestations of Russia’s aggressive policy. The war in eastern Ukraine and support for separatist movements significantly worsened relations between the EU and Russia, leading to Russia’s further international isolation. The article also explores the impact of geopolitical changes on international security, including military tensions, energy security, and cybersecurity. Increased military activity, the development of alternative energy sources, and the fight against cyber threats have become key responses by the EU to these challenges. The conclusions emphasize the need for substantial changes in Russia’s foreign policy to restore dialogue and partnership with the EU. It also stresses the importance of the EU continuing to develop strategies to strengthen its security and reduce dependence on Russia, which will contribute to stability and security both in Europe and globally.