Сучасні медіа як платформа для популізму: комунікаційні та політичні аспекти

Abstract

Розглянуто феномен популізму в сучасних демократичних країнах, де популістські рухи набирають все більшого впливу на політичний ландшафт. Проаналізовано ситуацію в країнах, таких як Словаччина, Австрія, Нідерланди, Франція, Італія та Німеччина, що дозволило зробити висновок, що популісти, хоча й не завжди формують уряди, значно впливають на політичний дискурс і прийняття рішень. Це явище стає однією з ключових рис політичної реальності Європи та США, відображає глибокі соціально-економічні трансформації, зокрема економічну нестабільність, міграційні кризи, зростаючу недовіру до традиційних політичних еліт і незадоволення виборців станом політичної системи. У статті підкреслено, що медіа, особливо соціальні мережі, стали новим майданчиком для політичного популізму. У зв’язку з інформаційною революцією, що супроводжує стрімкий розвиток технологій, нові «засоби донесення інформації» дозволяють популістам доносити свої ідеї безпосередньо до аудиторії, оминаючи фільтри, які раніше встановлювали традиційні медіа, такі як телебачення, радіо та газети. Соціальні мережі дають можливість політикам та активістам безпосередньо звертатися до виборців, використовуючи спрощену риторику, що легко засвоюється та активно поширюється серед користувачів. Це сприяє поширенню дезінформації, маніпулятивних повідомлень і створенню емоційно зарядженого контенту, що підсилює популістську риторику. Запропоновано поняття «засоби донесення інформації», яке характеризує перехід від традиційних медійних каналів до нових, більш динамічних і менш контрольованих джерел інформації. Однак нові платформи практично зняли ці обмеження, що дозволило швидше поширювати ідеї, в т.ч. радикальні та популістські погляди. Це суттєво впливає на політичну реальність, сприяючи трансформації політичного ландшафту. Розвиток популізму складає значний виклик для демократичних інститутів, зокрема в умовах глобалізації та швидких технологічних змін. Зростаюча роль медіа та соціальних мереж у політичних процесах створює небезпеку для політичної стабільності, оскільки громадськість піддається інформаційним впливам та маніпуляціям. Це також впливає на інформаційну безпеку країн, особливо тих, що знаходяться під зовнішнім тиском. Особливу увагу у статті приділено можливим наслідкам зростання впливу популістських рухів для міжнародної підтримки України. Наголошено на важливості розробки нових підходів до формування інформаційної та зовнішньої політики, що дозволило б зменшити вплив популістських ідей і дезінформації. В умовах інформаційної революції, що відбувається на тлі глобальних політичних змін, Україні необхідно зміцнювати зв’язки з європейськими партнерами, щоб забезпечити збереження стабільної міжнародної підтримки.

The article examines the phenomenon of populism in modern democracies, where populist movements are gaining more and more influence on the political landscape. The author analyzes the situation in countries such as Slovakia, Austria, the Netherlands, France, Italy, and Germany, and concludes that populists, although not always forming governments, have a significant impact on political discourse and decision-making. This phenomenon is becoming one of the key features of the political reality in Europe and the United States and reflects profound socio-economic transformations, including economic instability, migration crises, growing distrust of traditional political elites, and voter dissatisfaction with the political system. The article emphasizes that the media, especially social media, have become a new platform for political populism. Due to the information revolution accompanying the rapid development of technology, new “means of communication” allow populists to convey their ideas directly to the audience, bypassing the filters previously imposed by traditional media such as television, radio and newspapers. Social media allow politicians and activists to directly address their constituents using simplified rhetoric that is easily digestible and actively shared among users. This contributes to the spread of disinformation, manipulative messages and the creation of emotionally charged content that reinforces populist rhetoric. The concept of “means of communication” was introduced, which characterizes the transition from traditional media channels to new, more dynamic and less controlled sources of information. However, new platforms have virtually removed these restrictions, allowing for a faster spread of ideas, including radical and populist views. This has a significant impact on political reality, contributing to the transformation of the political landscape. The rise of populism poses a significant challenge to democratic institutions, particularly in the context of globalization and rapid technological change. The growing role of media and social networks in political processes poses a threat to political stability, as the public is exposed to information influences and manipulations. This also affects the information security of countries, especially those under external pressure. Particular attention is paid to the possible consequences of the growing influence of populist movements for international support for Ukraine. The author emphasizes the importance of developing new approaches to the formation of information and foreign policy, which would reduce the influence of populist ideas and disinformation. In the context of the information revolution taking place against the backdrop of global political changes, Ukraine needs to strengthen its ties with European partners to ensure that it maintains stable international support.