Культура життєдіяльності особистості в контексті екологічної парадигми

Abstract

У дисертації досліджена роль феномену життєдіяльності особистості в сучасному соціоекологічному аналізі. Показана необхідність ґрунтовної розробки проблем соціальної екології в ракурсі екорозвитку, причому не автономного, як це не раз робилось, а сумісного розвитку соціоприродних систем. Виявлені загальні закономірності розвитку таких систем, вказано на взаємозв’язок прогресивного й регресивного в природі й суспільстві та здійснено аналіз умов і фактів прискорення їх кооперативного, синергетичного, прогресивного розвитку як унікального процесу самоорганізації матерії. Розглянуто різні погляди щодо джерел сучасного вульгарно антропоцентристського відношення людини та суспільства до природи, сучасні екофілософські концепції. Розроблено основні положення стратегії екобезпечного розвитку, яка формується в екологічній свідомості, та представлено інші соціокультурні механізми оптимізації процесу формування екосвідомості: екологічне виховання, екологічна освіта та формування екологічної культури соціуму. Виходячи з принципу життєдіяльності аналізується феномен екологічної культури, розкривається механізм формування та функціонування етичних імперативів в екологічній культурі особистості. Виокремлено принципи та категорії екологічно безпечного розвитку. Виявлено концептуальні підвалини та здобутки, на основі яких Україна розпочала трансформацію політики і права у сфері забезпечення прав громадян на адекватне для життя людини середовище. Простежено формування висхідних базових пріоритетів політики еколобезпечного розвитку.

The role of the phenomenon of personal life activity in the modem social ecological analysis was observed in the paper. It was shown the necessity of a fundamental learning of the problems of social ecology on the level of ecological development, and not the independent, as it was done many times before, but common development of social natural systems. The general tendency in the development of such systems was found. It was pointed out the interrelation of progressive and regressive in natxire and society and it was implemented the analysis of conditions and facts of acceleration of their cooperative, synergetic, progressive development as a unique process of self-organization of matter. It was explored the different views of the sources of modem vulgar human centered treatment of the nature by a man and society, modem j ecological philosophical concepts. It was found out the main points of ecologically safe development strategy, that if formed in the ecological conscious, and was presented the other social cultural mechanisms of optimization of the ecological conscious formation process: ecological learning, ecological education and formation of the society ecological culture. On the basis of life activity principle it was analyzed the phenomena of the ecological culture, it was described the mechanism of formation and functioning of the ethic imperatives in the personal ecological culture. It was pointed out the principles and categories of ecologically safe development. It was found out the conceptual foundations and achievements to be the basis for transformation in Ukraine of politics and law in the sphere of human rights on the suitable environment for living. It was learned the formation of initiative basic priorities of politics of ecologically safe development.