Vocational applied physical training is a specialized pedagogical process of targeted training that promotes the development and improvement of motor functions and skills in accordance with professional requirements and the nature of the educational process. The importance of professional-applied physical training in promoting health is to increase the nonspecific resistance of the body, expand the adaptive potential, increase the functional capabilities of the body and prevent diseases. The block (development of functions) determines the improvement of muscle-joint sensitivity and coordination of movements, the increase in muscle strength and endurance, the development of tactile sensitivity and dexterity, improving the reaction to a moving object and sensorimotor reactions. The essence of the block (increasing the efficiency of professional activity) lies in the fact that physical labor sports are based on a general motor stereotype that helps improve the functions and systems necessary to acquire professional qualifications. Special exercises determine the level of professional suitability, the strength of mastery of professional skills, the development of professional abilities, the improvement of professionally significant functions, and the increase in the level of professional performance. The leading principles of professional-applied physical training are: professional-applied orientation of physical education classes; the use of professionally applied physical training against the background of high physical activity; stages in the formation of professionally significant functions; coincidence of the functional orientation of sports and the requirements of professional activity; adequacy of forms and methods of physical education to the nature of work in professional activities; the complexity of the use of physical education means; improvement of individual psychophysiological properties that ensure the success of training for a specific professional activity; transfer of trainability of motor qualities from sports to professional activities.
Професійно-прикладна фізична підготовка – це спеціалізований педагогічний процес цілеспрямованого навчання, що сприяє розвитку та вдосконаленню рухових функцій і навичок відповідно до професійних вимог і характеру навчального процесу. Значення професійно-прикладної підготовки у фізичній культурі полягає в підвищенні неспецифічної резистентності організму, розширенні адаптаційних можливостей, підвищенні функціональних можливостей організму та профілактиці захворювань. Блок (розвиток функцій) визначає вдосконалення м'язово-суглобової чутливості та координації рухів, збільшення м'язової сили та витривалості, розвиток тактильної чутливості та спритності, удосконалення реакції на рухомий об'єкт і сенсомоторних реакцій. Суть блоку (підвищення ефективності професійної діяльності) полягає в тому, що фізичні трудові види спорту базуються на загальному руховому стереотипі, який сприяє вдосконаленню функцій і систем, необхідних для набуття професійної кваліфікації. Спеціальні вправи визначають рівень професійної придатності, міцність оволодіння професійними навичками, розвиток професійних здібностей, удосконалення професійно значущих функцій, підвищення рівня професійної працездатності. Провідними принципами професійно-прикладної фізичної підготовки є: професійно-прикладна спрямованість занять з фізичного виховання; застосування професійно-прикладної фізичної підготовки на фоні високих фізичних навантажень; етапи формування професійно значущих функцій; збіг функціональної спрямованості спорту та вимог професійної діяльності; адекватність форм і методів фізичного виховання характеру праці у професійній діяльності; складність використання засобів фізичного виховання; вдосконалення індивідуальних психофізіологічних властивостей, що забезпечують успішність підготовки до конкретної професійної діяльності; перенесення тренованості рухових якостей зі спорту в професійну діяльність. Багато випускників, вищих технічних навчальних закладів, які пройшли курс фізичного виховання, оволоділи міцними навичками у використанні фізичної культури та спорту у трудовому процесі, найпростішими руховими навичками, необхідними у виробничій діяльності. Тому перед кожним вищим закладом ставиться завдання – вести підготовку фахівців на високому науково-технічному рівні із застосуванням сучасних методів, організацій навчально-виховного процесу, які забезпечують використання ними здобутих знань та умінь у практичній роботі чи наукових дослідженнях.
