У статті розглянуті історико-філософські погляди В. Шинкарука на позашкільну освіту, громадянське виховання та його зверненість до проблем громадянського суспільства.
Зазначено, що негативні тенденції індустріалізації суспільства, проігноровані радянською ідеологією, спровокували занепад духовної культури та освіти в пострадянських державах, зокрема і в Україні. Ця проблема в розвинених країнах долалася кардинальними діями та рішеннями – інвестуванням в людину, освіту, науку, культуру людського спілкування тощо. Встановлено, що, на думку українського науковця В. Шинкарука, теоретичні основи зумовлені принципово новими завданнями, які ставить сучасність як перед філософською громадськістю, так і перед академічною філософською наукою загалом щодо реалізації програми в побудові нового суспільства в Україні. Філософія повинна забезпечити науково-теоретичні основи для здійснення державної діяльності в цьому аспекті. Побудова правової держави і громадянського суспільства вимагає осмислення та використання вагомих здобутків сучасності для суспільно-історичного втілення національної програми творення української державності. Доведено, що філософська спадщина В. Шинкарука охоплює й історико-філософські дослідження, і проблеми антропології, і духовну та культурну складову людського буття, і соціально-політичний аспект її існування. Його філософія на сьогодні не втрачає значущості ні у теоретико-методологічному, ні в історико-філософському, ні в культурологічному аспектах. Володимир Шинкарук є яскравим представником напруженого духовного життя національної філософської традиції. Філософія Володимира Іларіоновича демонструє не просто спорідненість та відповідність української філософії світовій філософській думці, а й унікальність, особливість, глибину та актуальність української філософії.
The article examines the historical and philosophical views of V. Shinkaruk on extracurricular education, civic education and his attention to the problems of civil society.
It is noted that the negative trends of the industrialization of society, ignored by the Soviet ideology, provoked the decline of spiritual culture and education in the post-Soviet states, including Ukraine. This problem in developed countries was over-come by radical actions and solutions – investing in people, education, science, culture of human communication, etc. It has been established that, according to the Ukrainian scientist V. Shinkaruk, the theoretical foundations are conditioned by fundamentally new tasks that modernity poses both to the philosophical public and to academic philosophical science in general regarding the implementation of the program in building a new society in Ukraine. Philosophy should provide scientific and theoretical foundations for the implementation of state activities in this aspect. The construction of a legal state and a civil society requires the understanding and use of significant achievements of modernity for the socio-historical implementation of the national program for the creation of Ukrainian statehood. It is proved that the philosophical heritage of V. Shinkaruk covers both historical and philosophical research, and the problems of anthropology, and the spiritual and cultural component of human existence, and the socio-political aspect of its existence. His philosophy today does not lose its significance either in theoretical-methodological, historical-philosophical, or cultural aspects. V. Shinkaruk is a vivid representative of the intense spiritual life of the national philosophical tradition. The philosophy of Volodymyr Ilarionovych demonstrates not only the kinship and correspondence of Ukrainian philosophy with world philosophical thought, but also the uniqueness, peculiarity, depth and relevance of Ukrainian philosophy.
