Стаття присвячена дослідженню особливостей стратегій життєдіяльності студентської молоді з урахуванням гендерного чиннику. Описано подібності та відмінності таких елементів стратегій життєдіяльності, як Я-образ, життєві переконання, ставлення до траєкторії життя, способи долання труднощів, життєві опори у відповідності до гендерної ідентичності особистості у період пізньої юності. У якості методів дослідження використані: Статево-рольовий опитувальник С. Бем та методика Егоцентричних асоціацій («Незавершене речення»), феноменологічний аналіз есе, написаних студентами досліджуваних груп. Визначено, що більшість особистісних властивостей та поведінкових характеристик відрефлексовані студентами. Вони усвідомлюють свої негативні/позитивні якості, які допомагають або заважають їм у життєвому самовизначенні, реалізації власних цілей та планів. Визначено, що формування Я-образу серед осіб пізнього юнацького віку переважно співпадає з рисами відповідної гендерної ролі. Досліджувані маскулінної статево-рольової ідентичності визнають у якості позитивних ті риси, що сприяють досягненням та успіху, а у якості негативних ті, які цим досягненням заважають. Фемінні ж особи часто визнають позитивними якості та риси, які в українському суспільстві традиційно визнавались жіночими: доброта, довіра, ввічливість, м’якість, здатність любити. Студенти з андрогінним типом ідентичності мають більш збалансовані характеристики Я-образу, ставлення до минулого, сьогодення та майбутнього. У якості способу долання перешкод майже усі респонденти, незалежно від гендеру, одностайно визнали стратегію «більше і наполегливо працювати». На основі отриманих результатів встановлено, що процес формування стратегій життєдіяльності особистості має зв’язок з гендерною складовою особистості але не завжди нею зумовлений. Отримані результати засвідчують необхідність врахування ролі гендерного чиннику у розробці програм з оптимізації процесу формування студентами власних стратегій життєдіяльності.
The article is concerned with the study of the peculiarities of life strategies of student youth with regard to the gender factor. The similarities and differences of such elements of life strategies as self-image, life beliefs, attitude towards the trajectory of life (past, present, future), ways of overcoming difficulties, life supports according to the gender identity of the individual in late adolescence are described. Psychometric and projective methods were used as research methods, such as : S. Behm’s Sex-Role Questionnaire and the Method of Egocentric Associations (“Incomplete Sentence”), as well as phenomenological analysis of essays written by students of the groups studied. The results showed that most of the personality traits and behavioral characteristics were reflected by the students. They imagine: which qualities help them in life self-determination, in the realization of their own goals and plans (positive), and which hinder (negative). It is determined that the formation of the self-image among persons of late adolescence mainly matches with the gender role and the features that determine it. Young men and women of masculine sex-role identity recognize as positive those traits that contribute to achievements and success, and as negative those that hinder these achievements, regardless of their social acceptability. Feminine individuals often recognize as positive those qualities and traits that have traditionally been recognized as feminine in Ukrainian society and encouraged kindness, trust, politeness, gentleness, and the ability to love. They are sometimes defined as negative with the prefix “too much”. Students with an androgynous type of identity have more balanced characteristics of self-image, attitudes towards the past, present, and future. They also have a wider range of resistances that help them cope with the challenges of life. As a way to overcome obstacles, almost all respondents, regardless of gender, consensually accepted the strategy of “working harder and harder”, apparently not realizing the broader context of the life path taking into account their own resources. Conclusions. Based on the results obtained, it is established that the process of formation strategies for the life of an individual has a connection; connection with the gender factor of personality, but not always due to it. The results obtained indicate the need to take into account the role of the gender factor in the development of programs to optimize the process of formation students’ own life strategies.
