У дисертації подано теоретичне узагальнення та нове наукове вирішення проблеми підготовки майбутніх вчителів до формування медіаграмотності у дітей молодшого шкільного віку, обґрунтовано педагогічні умови щодо забезпечення процесу підготовки, розроблено організаційно-педагогічну модель, апробовано експериментальну методику підготовки майбутніх вчителів до формування медіаграмотності у дітей молодшого шкільного віку, що надало можливість дійти висновків. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
- уперше визначено й науково обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх вчителів до формування медіаграмотності у дітей молодшого шкільного віку (усвідомлення майбутніми вчителями значення процесу формування медіаграмотності у дітей молодшого шкільного віку; упровадження інтеграційних підходів у процес професійної підготовки майбутніх вчителів для забезпечення ефективності процесу формування медіаграмотності у дітей молодшого шкільного віку; розвиток у майбутніх вчителів початкової школи загальних та спеціальних умінь формування медіаграмотності у дітей молодшого шкільного віку у процесі навчальної та позанавчальної діяльності); сутність феномену «готовність майбутніх вчителів до формування медіаграмотності у дітей молодшого шкільного віку»; розроблено організаційно-педагогічну модель підготовки майбутніх вчителів до формування медіаграмотності у дітей молодшого шкільного віку, яка складається з методологічних підходів (системний, компетентнісний, діяльнісний.), принципи (науковості, системності, наочності, послідовності, єдності життя і виховання індивідуального різноманіття, орієнтації освіти на загальнолюдські цінності, відкритості і полікультуралізму, інтегративність, варіативність і гнучкість, розв'язання проблем, творчість, єдність навчання та самоосвіти, створення позитивного інтелектуального та емоційного фону навчання, толерантність та рівність між усіма, хто залучений до освітнього процесу, співпраця); етапи формування (ознайомлюючо-стимулюючий, навчально-продуктивний, рефлексивно- діяльнісний), визначено та обґрунтовано: структурні компоненти готовності (мотиваційний, когнітивний та діяльнісний), критерії готовності (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-організаційний, операційно-результативний) з відповідними показниками; схарактеризовано рівні готовності (достатній, задовільний, низький); описано засоби, форми та методи підготовки майбутніх вчителів до формування медіаграмотності у дітей молодшого шкільного віку;
- подальшого розвитку набула методика професійної підготовки майбутніх учителів у вищих навчальних закладах. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробці: діагностичних та експериментальних методів підготовки майбутніх учителів до формування медіаграмотності у дітей молодшого шкільного віку; вибіркового курсу для студентів спеціальності 013 Початкова освіта «Медіаграмотність в освітньому процесі початкової школи»«; системи вправ та завдань з до формування медіаграмотності у дітей молодшого шкільного віку; доповнення зміст окремих тем навчальних дисциплін: «Основи педагогіки зі вступом до спеціальності», «Педагогіка», «Загальна психологія», «Сучасні інформаційні технології», «Психологія» матеріалами, які спрямовані на формування медіаграмотності у дітей молодшого шкільного віку. Матеріали дослідження можуть бути використані в освітніх закладах вищої освіти викладачами фахових та психолого-педагогічних дисциплін, які здійснюють підготовку майбутніх викладачів у закладах вищої освіти; вчителі початкових класів – для формування медіаграмотності серед дітей молодшого шкільного віку; при розробці посібників, підручників для учнів та фахівців початкової школи. Висновки дисертації можуть бути рекомендовані студентам на етапі написання курсових і магістерських робіт; викладачі та студенти аспірантури; аспірантів при підготовці наукових статей, підручників, методичних рекомендацій тощо.
The dissertation presents a theoretical generalization and a new scientific solution to the problem of training future teachers to develop media literacy in primary school children, substantiates the pedagogical conditions for ensuring the training process, develops an organizational and pedagogical model, and tests an experimental methodology for training future teachers to develop media literacy in primary school children, which made it possible to draw conclusions. The scientific novelty of the results is that: the pedagogical conditions for preparing future teachers for the formation of media literacy in primary school children were first identified and scientifically substantiated (awareness of the importance of the process of forming media literacy in primary school children by future teachers; introduction of integration approaches in the process of professional training of future teachers to ensure the effectiveness of the process of forming media literacy in primary school children; development of general and special skills of future primary school teachers to form media literacy in primary school children). - The methodology of professional training of future teachers in higher education institutions was further developed. The practical significance of the research results is the development of: diagnostic and experimental methods for training future teachers to form media literacy in primary school children; an elective course for students of specialty 013 Primary Education «Media Literacy in the Educational Process of Primary School»; a system of exercises and tasks for the formation of media literacy in primary school children; supplementing the content of individual topics of academic disciplines: «Fundamentals of Pedagogy with Introduction to the Specialty», «Pedagogy», «General Psychology», «Modern Information Technologies», «Psychology» with materials aimed at forming media literacy in primary school children. The research materials can be used in higher education institutions by teachers of professional and psychological and pedagogical disciplines who train future teachers in higher education institutions; primary school teachers - to form media literacy among primary school children; in the development of manuals, textbooks for students and primary school specialists. The conclusions of the dissertation can be recommended to students at the stage of writing term papers and master's theses; teachers and students of postgraduate studies; graduate students in the preparation of scientific articles, textbooks, methodological recommendations, etc.
