У статті висвітлюються особливості синергетичного підходу в контексті активності фахівця з фізичної реабілітації. Взаємодія визначається ключовим фактором роботи фізичного реабілітолога у зв’язку з необхідністю співпраці з лікарями та медичним персоналом. Діяльність міждисциплінарної команди постає ефективним форматом реабілітаційного процесу, оскільки так поєднуються діагностичні, лікувальні та реабілітаційні виміри. Фізична реабілітація керується потребою в збалансуванні фізіологічного та морально-психологічного стану пацієнта, що впливає на ефективність процесу відновлення сил. Перспективним напрямом досліджень є формування цілісної та уніфікованої парадигми фізичної реабілітації, в якій лікар керується чітко визначеними алгоритмами роботи, які корелюються з традиційними стандартами медицини щодо відновлення стану організму та враховують інноваційні виміри відносно розвитку життєвих сил людини. Формування життєтворчого потенціалу постає інноваційним виміром цільової спрямованості фізичної реабілітації.
The article highlights the peculiarities of the synergistic approach in the context of the activity of a specialist in physical rehabilitation. Interaction is defined as a key factor in the work of a physical rehabilitator in connection with the need to cooperate with doctors and medical personnel. The activity of the interdisciplinary team appears to be an effective format of the rehabilitation process, as it combines diagnostic, therapeutic and rehabilitation dimensions. Physical rehabilitation is guided by the need to balance the patient's physiological and moral-psychological state, which affects the effectiveness of the recovery process. The results of the study indicate three aspects of the interdisciplinary nature of physical rehabilitation: the activity of the interdisciplinary team, the structure of interdisciplinary standards, and the systematicity of interdisciplinary knowledge. The synergy of treatment and rehabilitation activity is formed at the level of treatment and rehabilitation and organizational interaction, as well as in the context of rehabilitation provision and support. The key drivers of innovation in the treatment and rehabilitation process are innovative elements that, in combination with the fundamental standards of physical rehabilitation, form the integrity of this medical segment. A promising direction of research is the formation of a holistic and unified paradigm of physical rehabilitation, in which the doctor is guided by clearly defined work algorithms that are correlated with traditional medical standards for the restoration of the body's condition and take into account innovative dimensions regarding the development of human vital forces. The formation of life-creating potential appears as an innovative measure of the target orientation of physical rehabilitation.
