Мета. Здійснити теоретико-методологічний аналіз проблеми взаємозв’язку схильності до ризику та релігійних переконань військовослужбовців. Емпірично перевірити наявність індивідуальних відмінностей у показниках міри схильності особистості до ризику залежно від її релігійних поглядів та схарактеризувати особливості прояву схильності до ризику військовослужбовців на ґрунті релігійності. Методи дослідження: теоретичні (теоретико-методологічний та порівняльний аналіз); емпіричні (шкала особистісної схильності до ризику «RSK», «Мотивація до успіху» та «Мотивації уникання невдач» Т. Елерс, опитувальник суїцидального ризику); методи математичної статистики (t-критерій Ст’юдента і U-критерій Манна Уїтні та критерій Пірсона). Результати. Встановлено, що між військовослужбовців «атеїстів», «християн» і «язичників» найбільш схильними до ризикової поведінки є «атеїсти», найменш схильними – «язичники». Подібна тенденція спостерігається і щодо мотивації уникання невдач. Поряд з цим, було виявлено наступне: військовослужбовці «язичники» є найбільш вмотивованими до досягнення поставленої мети й водночас, у порівнянні з їх колегами «християнами» і «атеїстами», мають найменш виражену міру суїцидальних поведінкових проявів; аналогічне порівняння показників поміж релігійних військовослужбовців засвідчило наявність нижчого рівня мотивації успіху саме у «християн», ніж у «язичників», але щодо мотивації уникання невдач або схильності до ризикованої поведінки ситуація протилежна; проте, рівень мотиваційної спрямованості на досягнення успіху вищий у військових-християн, ніж у військових-атеїстів. Висновки. Схильність до ризику військовослужбовців є їх індивідуальною відмінністю та залежить від релігійних переконань. Приналежність до релігійної течії, а саме характер релігійних переконань сприяє прийняттю більш поміркованих рішень. Таким чином релігія виступає у якості додаткового елементу зовнішнього контролю, що і сприяє критичному перегляду своїх дій й відповідно збільшує шанси військових вижити у критичних ситуаціях на полі бою.
Objective. To carry out a theoretical and methodological analysis of the problem of the relationship between risk propensity and religious beliefs of military personnel, empirically verify the presence of individual differences in indicators of the degree of an individual risk propensity tendency depending on their religious views and characterize the peculiarities of the manifestation of risk propensity tendencies of military personnel on the basis of religion. Research methods: theoretical (theoretical, methodological and comparative analysis); empirical (personal risk propensity scale to “RSK”, “Motivation to succeed” and “Motivation to avoid failure” by T. Ehlers, suicide risk questionnaire); methods of mathematical statistics (Student’s t-test, Mann Whitney U-test. And Pearson’s test). Results. It was found that among the military personnel of “atheists”, “Christians” and “pagans”, “atheists” are the most prone to risky behavior, “pagans” are the least prone. A similar trend is observed with regard to the motivation to avoid failure. In addition, the following issue was discovered: military personnel with atheist beliefs are the most motivated to achieve the set goals and at the same time, compared to their religious colleagues, have the most pronounced measure of suicidal behavioral manifestations. a similar comparison of indicators among religious servicemen proved the presence of a lower level of success motivation among “Christians” than among “pagans”, but the situation is the opposite with regard to motivation to avoid failure or a tendency to risky behavior; however, the level of motivational focus on achieving success is higher among military Christians than among military atheists. Conclusions. Risk propensity of military personnel is their individual difference and depends on religious beliefs. Belonging to a religious movement, namely the nature of religious beliefs, contributes to the adoption of more moderate decisions. In this way, religion acts as an additional element of external control, which contributes to a critical review of one’s actions and, accordingly, increases the chances of the military to survive in critical situations on the battlefield.
