Стаття висвітлює особливості пронатальних установок української молоді (зокрема щодо феномену незапланованої вагітності), які зумовлені впливом особливостей культури та менталітету. У дослідженні брали участь студенти закладів вищої освіти західних регіонів України та Білорусі. Незважаючи на історично сформовані стійкі орієнтації на цінність сім’ї, народження та виховання дітей, що підтверджується статистичними показниками народжуваності та медичного переривання вагітності, значні зміни в інституційному устрої обох країн, виникнення нових тенденцій у системі ціннісних установок сучасної молоді, трансформування соціокультурного фону життєдіяльності молодих людей зумовили виникнення відмінностей у пронатальній поведінці жінок. Отримані результати вказують на незначні відмінності у емоційному реагуванні респондентів обох підгруп на факт усвідомлення незапланованої вагітності. Домінування негативних емоції (страх, шок, відчай) у обох підгрупах засвідчує психотравмувальний характер ситуації та необхідність подальшого екзистенційного вибору. Статистично значущі відмінності були зафіксовані лише щодо емоцій «радість», «хвилювання», «паніка». Особливої уваги заслуговує вищий рівень готовності українок народити дитину в порівнянні з білоруською вибіркою (83,7% та 52,3% відповідно), в той час, як медичному перериванню вагітності віддали перевагу 16,3% українок та 47,7% білорусок. Окрім того, відмінності також були зафіксовані у ранжуванні цінностей, пов’язаних з пронатальними установками. Респондентів української вибірки можна характеризувати як сімейно- та дітоцентрованих. Із шести життєво визначальних цінностей провідні позиції у відповідях зайняли: «сім’я», «кохання», «діти». Для представниць білоруської вибірки найбільш пріоритетними виявились цінності «кохання» та «особиста свобода». Отримані результати також вказують на статистично достовірні відмінності між вибірками як щодо рівня вияву загальної репродуктивної настанови, так і її складових – генофілії/генофобії та репродуктивної активності/пасивності: генофобія і репродуктивна пасивність більш виражені у білоруській вибірці.
The article highlights the peculiarities of pronatal attitudes of Ukrainian youth (in particular, the phenomenon of unplanned pregnancy), which are formed under the influence of culture and mentality. University students from the western regions of Ukraine and Belarus participated in the study. Despite the historically formed stable family- and child-oriented attitudes among those populations, significant changes in the institutional structure of both the countries and the transformation of the socio-cultural background of young people’s life style caused the changes in the pronatal behavior of women. The results obtained indicate the slight differences in the emotional response among the respondents of both subgroups to the fact of an unplanned pregnancy. The dominance of negative emotions (fear, shock, despair) expresses the psycho-traumatic nature of the situation and the need for further existential choice. We found statistically significant differences only for the emotions “joy”, “anxiety” and “panic”. It is worth highlighting the greater level of readiness of Ukrainian women to give birth to a child in comparison with the Belarusian ones (83.7% and 52.3%, respectively), whereas the medical termination of pregnancy was preferred by 16.3% of Ukrainian women and 47.7% of Belarusian women. In addition, certain differences were also found in the ranking of values related to pronatal attitudes. Ukrainian respondents can be characterized as family- and child-oriented. Among six life-determining values, the leading positions were taken by “family”, “love” and “children”, whereas for representatives of the Belarusian sample, the most prioritized values were “love” and “personal freedom”. The results obtained also indicate statistically significant differences between the samples both in terms of the level of manifestation of the general reproductive attitude and its components – genophilia/genophobia and reproductive activity/passivity. We found that Belarusian respondents were more prone to genophobia and reproductive passivity.
