Суспільна консолідація: виклики воєнного часу

Abstract

Досліджуються чинники негативного впливу на процеси консолідації українського суспільства в сучасних умовах – під впливом повномасштабного російського воєнного вторгнення в Україну. Наголошується на тому, що попри російську воєнну агресію, значні людські втрати на фронтах війни та серед мирних громадян, постійні повітряні обстріли, руйнування міст і сіл українське суспільство залишається консолідованим, згуртованим у протистоянні ворогу, орієнтованим на беззаперечну перемогу. Показано, що моральна й політична зрілість, готовність протистояти ворогу в боротьбі за незалежність своєї держави, мужність і відвага не лише бійців ЗСУ, але й більшості українських громадян, їх здатність до суспільної мобілізації та самоорганізації стали спонукою широкої міжнародної підтримки урядами демократичних держав та їх громадянами, фінансової та моральної підтримки України й українців. Виокремлено чинники, які негативно впливають на рівень суспільної консолідації. Акцентовано на важливості єднання політичних та бізнесових еліт з народом, необхідності концентрації зусиль на досягненні спільної мети. Показано, що прояви корупції та відсутність ефективної боротьби з нею, необґрунтованість і несвоєчасність окремих владних рішень, неадекватність вимогам часу витрат бюджетних коштів, відсутність належної уваги до розв’язання проблем українських військових, внутрішньо переміщених осіб, організації безпечного середовища тощо негативно впливають на рівень консолідації українського соціуму. У зв’язку з цим, проаналізовано окремі показники емоційного стану українських громадян. Показано, що попри високий рівень психологічної напруги, консолідованість суспільства та національна єдність залишаються морально-психологічною основою протистояння російській агресії, перемоги у цій війні. Запропоновано окремі напрями посилення суспільної консолідації та заходи, спрямовані на підвищення рівня довіри громадян до органів місцевого самоврядування та центральних органів влади.

The article analyzes the factors of negative impact on the processes of consolidation of Ukrainian society in modern conditions – under the influence of the full-scale Russian military invasion of Ukraine. The author emphasizes that despite the Russian military aggression, significant human losses on the war fronts and among civilians, constant air strikes, and the destruction of cities and villages, Ukrainian society remains consolidated, united in its opposition to the enemy, and focused on an unconditional victory. It is shown that the moral and political maturity, readiness to confront the enemy in the struggle for the independence of their state, courage and bravery not only of the Armed Forces of Ukraine, but also of the majority of Ukrainian citizens, their ability to social mobilization and self-organization have prompted broad international support by the governments of democratic states and their citizens, as well as financial and moral support for Ukraine and Ukrainians. The factors that negatively affect the level of social consolidation are highlighted. The author emphasizes the importance of unity of political and business elites with the people, the need to concentrate efforts on achieving a common goal. It is shown that corruption and the lack of effective fight against it, unreasonableness and untimeliness of certain government decisions, inadequate budgetary spending, lack of due attention to solving the problems of the Ukrainian military, internally displaced persons, organization of a safe environment for residents, etc. have a negative impact on the level of consolidation of Ukrainian society. In this regard, the article analyzes certain indicators of the emotional state of Ukrainian citizens. It is shown that, despite the high level of psychological stress, the consolidation of society and national unity remain the moral and psychological basis for resisting Russian aggression and winning this war. The author proposes certain directions for strengthening social consolidation and measures aimed at increasing the level of public trust in local governments and central authorities.