Роль громадянського суспільства та медіа у формуванні політичного порядку денного

Abstract

У статті досліджено питання впливу громадянського суспільства та медіа на функціонування держав та окремих політичних інститутів. Зважаючи на процеси активного науково-технічного прогресу, глобалізації та медіатизації політики, громадянське суспільство та медіа є важливими інструментами політичного процесу. Метою статті є виявлення характерних рис та особливостей використання медіа та громадянського суспільства як сучасних інструментів політичного впливу. Теоретико-методологічною основою роботи є принципи системності, діалектики та об’єктивності. У статті проведено аналіз історії формування концепції громадянського суспільства та еволюції наукових поглядів на зміст поняття громадянського суспільства та його вплив на функціонування держави та її інститутів. Зокрема, відзначено зміну підходів до розуміння громадянського суспільства від ототожнення з державою в XVI століття до визначення його в ролі важливого виразника соціальних інтересів перед державою. У статті також досліджено тенденції трансформації та глобалізації громадянського суспільства шляхом організації в міжнародні недержавні організації та фонди, що беруть участь у процесах демократизації та просування прав людини. Описано важливість медіа як інструменту провадження політичного процесу, формування політичних уподобань, координатора та організатора політичного порядку денного. Відзначено, що разом із виконанням ролі важливого інструмента консолідації суспільства та сприяння демократизації політичного процесу, сучасні медіа створюють підстави та можливості масового політичного маніпулювання. Зокрема, за посередництва медіа та соціальних мереж, політичними акторами може реалізуватися поляризація поглядів, формуватися нетерпимість до інших точок зору та альтернативних цінностей. Як висновок, зазначено, що розвиток громадянського суспільства залежить в тому числі й від прозорості правил функціонування інформаційної сфери.

The article examines the impact of civil society and media on the functioning of states and individual political institutions. Given the processes of active scientific and technological progress, globalization and mediatization of politics, civil society and the media are important instruments of the political process. The purpose of the article is to identify the characteristics and features of the use of media and civil society as modern instruments of political influence. The theoretical and methodological basis of the work is the principles of consistency, dialectic, and objectivity. In the article, the authors analyze the history of the formation of the concept of civil society and the evolution of scientific views on the content of the concept of civil society and its impact on the functioning of the state and its institutions. In particular, the author notes the change in approaches to understanding civil society from its equation with the state in the sixteenth century to its definition as an important representative of social interests in relation to the state. The article also examines the trends of transformation and globalization of civil society through organization into international non-governmental organizations and foundations involved in the processes of democratization and promotion of human rights. The article describes the importance of the media as a tool for conducting the political process, shaping political preferences, coordinating and organizing the political agenda. It is noted that along with serving as an important instrument for the consolidation of society and promoting democratization of the political process, modern media create the grounds and opportunities for mass political manipulation. In particular, through the intermediation of media and social networks, political actors can realize the polarization of views, form intolerance to other points of view and alternative values. As a conclusion, the author notes that the formation of civil society depends on the degree of development of economic and legal relations, the reality of personal and economic freedom of individuals, the effectiveness of the mechanism of public control over state structures, and transparent rules for the functioning of the information sphere.