Мета статті передбачала визначення потенціалу емерджентного підходу у дослідженні дидактичних аспектів крос-культурної комунікації учасників освітнього процесу в університеті. Авторка вперше розглянула особливості використання цього підходу під час досліджень за критерієм рівнів освіти і цілей освітніх програм, які реалізуються в університетах на першому, другому і третьому освітньо-науковому рівнях вищої освіти. Цікаво, що в роботі авторка показала цінність соціокультурної спрямованості крос-культурної комунікації на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти. У статті наголошено, що крос-культурна комунікація серед студентів бакалаврату формується під впливом сприйняття інформаційно-знакового контексту, студенти відкриті для спільного осмислення і подолання труднощів. На другому (магістерському) рівні вищої освіти увага приділена дидактичним аспектам організації крос-культурної комунікації в реалізації індивідуальних освітніх траєкторій кожного учасника освітнього процесу на цьому рівні. Магістранти, виявлено дослідженням, більше приділяють уваги емоційно-мотиваційному аспекту крос-культурного спілкування і комунікативної взаємодії. На третьому (освітньо-науковому) рівні емерджентний підхід дозволяє увиразнити економічний ефект досліджень, роль крос-культурної комунікації в реалізації державної освітньої політики і здійсненні євроінтеграційних кроків зближення національного і європейського дослідницького простору. На цьому освітньому рівні здобувачі вже мають достатньо широкий досвід вирішення труднощів крос-культурної комунікації, тому більше уваги привертає регуляторно-інтенційний аспект такої комунікації. Автором наголошено, що емерджентний підхід передбачає осмислення того, що цілісність крос-культурної комунікації не є простим поєднанням усіх (вербальних, невербальних, інтегрованих) засобів та смислових і змістових аспектів такої комунікації. У крос-культурній комунікації виникають конкретні стратегії комунікації на виклик зовнішніх комунікативних ситуацій. Емерджентний підхід дає змогу винести акценти на результативність і відповідність дидактичним цілям такої комунікації.
Перспективою подальшого розроблення заявленої теми визначено пошук шляхів крос-культурної взаємодії у контексті міжкультурної співпраці учасників освітнього процесу, реалізації програм академічної мобільності.
The purpose of the article was to determine the potential of the emergent approach in the study of didactic aspects of cross-cultural communication of participants in the educational process at the university. For the first time, the author considered the peculiarities of using this approach during research according to the criterion of education levels and goals of educational programs implemented in universities at the first, second and third educational and scientific levels of higher education. It is interesting that in the work the author showed the value of socio-cultural orientation of cross-cultural communication at the first (bachelor's) level of higher education. The article emphasizes that cross-cultural communication among undergraduate students is formed under the influence of the perception of informational and symbolic context, students are open to joint understanding and overcoming difficulties. At the second (master's) level of higher education, attention is paid to the didactic aspects of the organization of cross-cultural communication in the implementation of individual educational trajectories of each participant in the educational process at this level. Master's students, revealed by the research, pay more attention to the emotional and motivational aspect of cross-cultural communication and communicative interaction. At the third (educational- scientific) level, the emergent approach makes it possible to highlight the economic effect of research, the role of cross-cultural communication in the implementation of the state educational policy and the implementation of European integration steps for the convergence of the national and European research space. At this educational level, students already have a wide enough experience in solving the difficulties of cross-cultural communication, so the regulatory-intentional aspect of such communication attracts more attention. The author emphasized that the emergent approach involves understanding that the integrity of cross-cultural communi-cation is not a simple combination of all (verbal, non-verbal, integrated) means and semantic and substantive aspects of such communication. In cross-cultural communication, specific communication strategies arise in response to external communication situations. The emergent approach makes it possible to emphasize the effectiveness and compliance with the didactic goals of such communication.
The prospect of further development of the stated topic is defined as the search for ways of cross-cultural interaction in the context of intercultural cooperation of participants in the educational process, implementation of academic mobility programs.
