Психолінгвістичний підхід вивчення мовленнєвої діяльності розумово відсталих дітей

Abstract

У статті окреслені основні аспекти психолінгвістичного підходу вивченням мовленнєвої діяльності розумово відсталих дітей, оскільки мовленнєвий розвиток дітей із порушеннями психофізичного розвитку (у тому числі і дітей із розумовою відсталістю) сьогодні в Україні залишається однією з найбільш складних і недостатньо вирішених логопедичних проблем. Сучасний етап наукових досліджень проблеми порушень мовленнєвого розвитку у РВД характеризується домінуванням психолого-педагогічного напряму, в якому переважають пошуки технологій корекції та розвитку мовлення. Зазвичай ураховується лінгвопатологічна симптоматика і значно рідше – синдроми, що супроводжують порушений розвиток РВД. Засвоєння системи рідної мови в умовах «мовленнєвого» дизонтогенезу (порушеного процесу формування мовлення) є важливим напрямком професійної діяльності вчителя-дефектолога. В статті автор обґрунтовує, що саме психолінгвістичний підхід дослідження мови та мовленнєвої діяльності є провідним, оскільки саме він може надати спеціалісту не тільки необхідні теоретичні знання, але й комплексну методику експериментального психолінгвістичного дослідження специфічних особливостей мовленнєвої діяльності, що оперує знаками мови. Саме психолінгвістичний підхід, на думку автора, допомагає вчителю-дефектологу (у тому числі й вчителюлогопеду) правильно зрозуміти місце та роль мовно-мовленнєвої роботи в загальній системі корекційного навчання. Це забезпечує особливий, професійний погляд на загальну систему корекційно-логопедичної роботи та сприяє долученню логопеда-практика до повсякденної педагогічної роботи в галузі практичної лінгвістики.

This paper is devoted to the problem of developmental speech disorders among mentally retarded children. The solution of the problem is impossible without the study of all aspects of language and speech development. The psycholinguistic approach was taken as the basis, which, in author‘s opinion, reveals peculiarities of learning sign-speech system as fundamental. The author of the article briefly characterized the psycholinguistic aspect of language and speech functional system (LSFS) in general and levels of semiotic subsystem in particular. Language and speech functional system (LSFS) is the highest sign level of communication and speech skills complex that ensures the formation of language units, learning and the use of conventional set of rules as well as their application in the process of speaking. Thus, a speech activity is accomplished by human mental activity‘s complex mechanisms. The processes of thinking, memory retention before a further reflection are the internal mechanisms through which, in their turn, the main speech operation mechanism is enabled. The latest is defined as the unity of two segments: the mechanism for words composing with the help of their elements, and phrases out of words compilation mechanism. If any of the mechanisms has been uncompleted, it may lead to ontogenetic development disorders, speech activity underdevelopment. Correspondingly, the psycholinguistic approach to speech activity and its functioning features identification serves as the background for the determination of educational and correctional work with children, who have various psycho-physical disorders, and in particular with mentally retarded ones.