В педагогічній традиції фізичного виховання недостатньо представлено такий істотний фактор як «особистий руховий досвід». Нехтування зазначеним фактором впливу суттєво знижує ефективність педагогічного процесу нашої дисципліни. У роботі запропоновано авторське бачення ролі рухового досвіду людини у комунікативному полі фізичного виховання та у формовані «ставлення» особистостей до регулярних фізичних навантажень. Митою дослідження є експлікація значущості взаємодії психофізіологічних, педагогічних та антропологічних чинників особистого рухового досвіду у контексті сприйняття фізичних зусиль, відповідно до специфіки рольової комунікації у фізичному вихованні. За результатами аналізу та узагальнення педагогічного досвіду, тестування і анкетного опитування був запропонована наступна послідовність набуття рухового досвіду людини: «початковий», «базовий», «достатній», «достатній плюс» з наданням відповідних дефініцій. Висновки: - відсутність адекватного особистого рухового досвіду ставить, на певному етапі, під сумнів суб’єктивність студента у педагогічному процесі фізичного виховання; -розшарування контингенту тих, хто займається за особистим руховим досвідом знижає ефективність занять з фізичного виховання;
-викладач фізичного виховання повинен свій руховий досвід адаптувати до загального поля педагогічної практики фізичного виховання.
In the pedagogical tradition of physical education, such an important factor as "personal movement experience" is not sufficiently represented. Neglecting the specified influencing factor significantly reduces the effectiveness of the pedagogical process of this discipline. The author's vision of the role of a person's motor experience in the communicative field of physical education and in the formed "attitudes" of an individual towards regular physical exertion is proposed in the work. The purpose of the study is to explain the significance of the interaction of psychophysiological, pedagogical and anthropological factors of personal motor experience in the context of the perception of physical efforts, in accordance with the specifics of role communication in physical education. The multifaceted effects of personal movement experience in the context of forming an attitude to physical education are revealed. According to the results of testing and a questionnaire survey (regarding key elements of attitude to physical education and loads) of first-year students of NAU, the following levels of the state of "motor experience" of students are proposed: "initial", "basic", "sufficient" and "sufficient plus". The specificity of the teacher's role communication is determined. Based on the results of the analysis and generalization of teaching experience, testing and questionnaires, the following sequence of acquiring a person’s motor experience was proposed: “initial”, “basic”, “sufficient”, “sufficient plus” with the provision of appropriate definitions. Conclusions: - the lack of adequate personal motor experience calls into question at a certain stage the student’s subjectivity in the
pedagogical process of physical education; - stratification of the contingent of those who engage in personal movement experience reduces the effectiveness of physical education classes; - a physical education teacher must adapt his motor experience to the general field of pedagogical practice in physical education.
