Стаття присвячена питанням реформування Ради Безпеки ООН та пошуку нових дієвих інструментів безпекової стабільності, що набуло актуальності у період глибокої геополітичної турбулентності. Це дослідження та аналіз положень, аналітичних звітів, документів (Робочої групи відкритого складу для розгляду всіх аспектів питання щодо розширення членського складу Ради Безпеки та інших питань, що стосуються Ради Безпеки; міжурядових переговорів; дебатів щодо реформи Ради Безпеки, доповідей Генеральних Секретарів ООН по реформі Ради Безпеки (Бутрос Бутрос-Галі; Кофі Аннан), запропонованих шляхів та моделей країнами-членами ООН), а також, міжнародних угод, законодавчих актів. Зважаючи на нинішню геополітичну ситуацію (яка склалася внаслідок порушення постійним членом Ради Безпеки ООН Російською Федерацією положень Статуту ООН і всіх можливих норм міжнародного права), відтак на запуск ланцюжкової реакції порушення архітектури світової безпеки, автор робить висновок, що перспективи реформи Ради Безпеки ООН сьогодні є досить примарними. Акцентується на важливості проведення наукових досліджень та напрацювання нових концептуальних моделей, які змогли б сприяти формуванню нової глобальної ефективної системи, яка забезпечить світову безпекову рівновагу між світовими акторами та буде відповідати викликам і загрозам нового світового порядку.
The article is dedicated to highlighting the issue of reforming the UN Security Council and seeking new effective instruments for security stability, which has gained renewed relevance given the onset of a period of profound geopolitical turbulence.
The research and analysis of provisions, analytical reports, documents (the Open-ended Working Group for the consideration of all aspects related to the expansion of the membership of the Security Council and other matters concerning the Security Council; intergovernmental negotiations; debates on Security Council reform; programs of the UN Secretaries-General on Security Council reform (Boutros Boutros-Ghali; Kofi Annan), proposed paths and models by UN member countries), as well as international agreements, legislative acts, taking into account the current geopolitical situation resulting from the violation of the UN Charter by a permanent member of the UN Security Council, the Russian Federation, and all possible norms of international law, which triggered a chain reaction of disrupting the architecture of world security, allowed the author to conclude that the prospects for the reform of the UN Security Council today are rather elusive. The author also notes that it is crucial to conduct scientific research and develop new conceptual models that could address such an important issue as the formation of a new global effective system ensuring global security balance among world actors and responding to the challenges and threats of the new world order.
