Important psychodidactic problems of mastering a foreign language by students at institutions of higher education are examined in the article. First of all, communicative (interactive) methods and forms of acquiring foreign language communicative competence (knowledge, skills, abilities), the formation and improvement of which are an integral part of learning a foreign language and of professional training of future specialists are meant, since communicative competence can be considered as the basis of social competence of an individual. The methodical aspects of acquiring skills and abilities in the process of learning a foreign language by students at institutions of higher education as well as conditions, methods and means of assimilation of knowledge, skills and abilities of foreign language content, etc. are investigated. The systematization problems of acquired knowledge, students’ responsible attitude towards learning a foreign language and the development of a creative linguistic personality in the process of learning a foreign language at institutions of higher education are emphasized. The article stresses the need for the teacher to use pedagogical creativity and the latest methods of teaching a foreign language in order to create prerequisites for effective improvement of the educational process at institutions of higher education. The importance of developing the ability of students to organise the educational process, to independently acquire knowledge from various sources of information, avoiding long-term study overloads, which lead to the emergence of states of constant physical and mental stress among students, as well as the ability to systematize the studied material and apply their knowledge in practical life are emphasized. The article accentuates the ability of a foreign language teacher to perform the role of a motivator, consultant, supplier and analyst of information, a diagnostician, a facilitator and a manager who helps students in solving problems of educational and cognitive nature.
У статті розглянуто актуальні психодидактичні проблеми опанування іноземною мовою студентами у закладах вищої освіти. Ідеться насамперед про комунікативні (інтерактивні) методи і форми набуття іншомовної комунікативної компетентності (знання, уміння, навички), формування та вдосконалення яких є невід’ємною частиною вивчення іноземної мови і професійної підготовки майбутніх фахівців, оскільки комунікативну компетентність можна розглядати як основу соціальної компетентності особистості. Досліджуються методичні аспекти набуття умінь та навичок у процесі вивчення студентами іноземної мови у закладах вищої освіти, а також умови, методи та засоби засвоєння знань, умінь та навичок іншомовного змісту тощо. Акцентуються проблеми систематизації здобутих знань, відповідального ставлення студентів до вивчення іноземної мови та розвиток креативної мовної особистості в процесі вивчення іноземної мови у закладах вищої освіти.
У статті зроблено акцент на необхідності використання викладачем педагогічної креативності та новітніх методів викладання іноземної мови задля створення передумов для ефективного поліпшення навчального процесу у вищих навчальних закладах. Підкреслено важливість розвитку у студентів вміння організовувати навчальний процес, самостійно здобувати знання з різних джерел інформації, уникаючи при цьому тривалих навчальних перевантажень, що зумовлюють виникнення у студентів станів постійного фізичного та психічного напруження, а також вміння систематизувати опрацьований матеріал та застосовувати свої знання у практичному житті. У статті наголошується на вмінні викладача іноземної мови виконувати роль мотиватора, консультанта, постачальника й аналітика інформації, діагноста, фасилітатора та менеджера, який допомагає студентам у вирішенні проблем навчально-пізнавального характеру.
