Для активізації пізнавальної діяльності учнів варто застосовувати цікаві форми уроків та творчі методи здобуття лінгвістичних знань. Стаття є спробою представлення такого уроку й таких методів на ньому – віртуальної екскурсії ресторанами та кав’ярнями з метою вивчення іншомовних слів. Віртуальна екскурсія репрезентована як така, що дає змогу успішно поповнити словниковий запас рідної та іноземних мов, які вивчають учні у школі, зрозуміти прагматичний потенціал слова.
Метою статті є аналіз меню як традиційного жанру гастрономічного дискурсу, технології перекодування смаку в мовних засобах та з’ясування впливу на реципієнта інтермедійних одиниць цього різновиду соціальної комунікації.
Гастрономічний дискурс є складноорганізованим неоднорідним комунікативним утворенням, до конститутивних ознак якого слід уналежнити учасників спілкування, часопростір, мету, цінності, стратегії, матеріал (тематику) та ін. Основним лінгвальним кодом гастрономічного дискурсу є гастроніми. Гастрономічний дискурс слід розглядати в межах інтермедійних дискурсів, що обслуговують сферу мистецтва. У лінгвальних знаках цього типу дискурсу спостережено перекодування медіа мистецтва кулінарії – смаку, унаслідок чого “мова” дискурсу балансує на межі з “не-мовою” та генерує особливі знаки – густативно-словесні. Спостереження за ними в традиційному гастрономічному жанрі кулінарії – меню – є креативним завданням для учнів на уроках мови. У жанрі меню, виникнення якого приписують ще стародавнім єгиптянам, генерування густативних відчуттів забезпечують лінгвокультурне та експресивне перекодування слова. Перше учні успішно спостерігають у назвах страв та їхніх інгредієнтів – екзотичних брендів. Екзотизми й варваризми маніфестують технологію посилення смакового компоненту дискурсу, водночас демонструючи і успішні стратегії створення іміджу закладу та зацікавлення клієнта. Ще потужніший ефект при цьому виявляють експресивні засоби – тропи (епітети, метафори) і стилістична фігура контрасту. Проведене дослідження спонукає до глибшого вивчення густативно-словесних одиниць у гастрономічному дискурсі й водночас потверджує креативність підходу до опанування іншомовних одиниць на уроках у школі.
To activate the cognitive activity of students, interesting forms of lessons and methods for obtaining linguistic knowledge should be used. The article is a request for the lesson presentation that involves using such a method as a virtual tour of restaurants and cafes. Its objective is learning foreign words. The virtual tour is presented as a way to successfully replenish the vocabulary of both native and target languages to understand the pragmatic potential of words. The purpose of the article is to analyze the menu as a traditional gastronomic genre of discourse, the technology of taste recoding in linguistic means, and to find out how intermediate units of this type of social communication affect the recipient. Gastronomic discourse is a complexly organized heterogeneous communicative formation, the constitutive features of which should include communication participants, space, goals, values, strategies, material (topics), etc. Gastronyms are the main linguistic code of gastronomic discourse. The latter should be involved within the framework of intermedial discourses serving the sphere of art. In the lingual signs of this discourse type, culinary art recoding can be observed. The consequence of this “language” discourse balances on the border with “not-language” and generates special signs – gustatory-verbal – gustatory and verbal. Observing them in the traditional gastronomic culinary jenre, namely, menu is a creative task for students in language classes.
In the menu genre, the origin of which is attributed to the ancient Egyptians, the generation of gustatory sensations is provided by both linguistic and expressive word recoding. The linguistic one students successfully observe exotic brands in the names of dishes and their ingredients. Exoticism and barbarism manifest the technology of strengthening the taste compo-nent of the discourse, at the same time demonstrating successful strategies for creating both an institution image and a client`s interestg. An even more powerful effect is provided by expressive means – tropes (epithets, metaphors) and the stylistic figure of contrast. The conducted study encourages a deeper study of gustative-verbal units in gastronomic discourse and at the same time confirms the creativity of the approach to mastering foreign language units in school lessons.
