Стаття розкриває креативно-проєктивний напрямок вокально-хорової роботи студентів факультетів мистецтв університетів. Цей конструкт охоплює високий рівень розвитку саморегуляції емоційної сфери вчителя, наявність артистизму, виявлення творчого натхнення, використання творчо-індивідуального стилю в роботі з учнями, вміння створювати креативне середовище для взаємного розвитку суб’єктів педагогічної взаємодії. Креативно-проєктивний конструкт підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва активізує їх творчий потенціал і дозволяє її вибудувати як систему, що самоорганізовується. Резерви творчого потенціалу коріняться в невикористаних можливостях вчителя музичного мистецтва та в системі підходів до їх використання. У зв’язку з цим творчий потенціал учителів музичного мистецтва
становить синтез типового й притаманного кожній конкретній особистості. У статті наведені методики співацької роботи видатних майстрів вокального мистецтва.
The article reveals the creative and projective direction of vocal and choral work of students of art faculties of universities. This construct covers a high level of development of the self-regulation of the teacher’s emotional sphere, the presence of artistry, the identification of creative inspiration, the use of a creative and individual style in working with students, the ability to create a creative environment for the mutual development of the subjects of pedagogical interaction. The creative-projective construct of training future music teachers activates their creative potential and allows it to be built as a self organizing system. Reserves of creative potential are rooted in the unused opportunities of the music teacher and in the system of approaches to their use. In this regard, the creative potential of music teachers is a synthesis of the typical and inherent to each individual. The article describes the methods of singing work of outstanding masters of vocal art.
