Метою дослідження було освітлення поглядів авторів на змістовні особливості підбору навчальних матеріалів в контексті пріоритетності подання їх в лекційних презентаціях, виокремлення ключових тем для обговорення на семінарських заняттях та окреслення практичних завдань для створення педагогічних умов формування у студентів компетентністних здатностей використовувати освоєні знання у власному житті і фаховій діяльності. В роботі здійснено теоретичний аналіз змістовних характеристик термінів та понять дисципліни, представлено бачення логічних зв’язків між ними та актуальність усвідомлення студентами таких залежностей. Розглянуто результати емпіричних досліджень свідомого розуміння студентами сутності понять та освітлено бачення авторами причинно-наслідкових зв’язків хибного усвідомлення та мотиваційних установок до рухової активності. Новизною дослідження слід вважати запропоновані авторами форми та методи впровадження освітніх елементів теоретичного ознайомлення у методично обґрунтовані практичні дослідження власних показників фізичного розвитку та динаміки функціональних станів в умовах екстремальності військового стану і дистанційного навчання. Висновки вказують на осмислення означених темою змістів, підкреслюють погляди на основні напрямки підбору навчальних матеріалів, розробок засобів та методів системної підготовки студентів педагогічного фаху до засвоєння знань з навчальної дисципліни «Культура здоров’я особистості» (в частині Програми «Рухові технології»). Авторами здійснена класифікація тематичних напрямів на три групи: Загальнотеоретична (визначення термінів та понять і освітлення історичних етапів розвитку галузі «Фізична культура»); Освоєння знань про особливості оздоровчого тренування і основи самоконтролю; Освоєння знань методичних особливостей організації рухової діяльності школярів.
The purpose of the study was to clarify the views of the authors on the substantive features of the selection of educational materials in the context of prioritizing their presentation in lecture presentations, to highlight key topics for discussion at seminar classes, and to outline practical tasks for creating pedagogical conditions for the formation of students' competent abilities to use the acquired knowledge in their own life and professional activity. The paper provides a theoretical analysis of the meaningful characteristics of the terms and concepts of the discipline, presents a vision of logical connections between them and the relevance of students' awareness of such dependencies. The results of empirical studies of students' conscious understanding of the essence of concepts are considered, and the authors' vision of the cause-and-effect relationships of false awareness and motivational attitudes to motor activity is illuminated. The novelty of the study should be considered the forms and methods proposed by the authors of introducing educational elements of theoretical familiarization into methodically grounded practical studies of one's own indicators of physical development and the dynamics of functional states in the conditions of extremity of the military state and distance learning. The conclusions point to the understanding of the contents defined by the topic, emphasize the views on the main directions of the selection of educational materials, the development of tools and methods of systematic training of students of the pedagogical profession for the assimilation of knowledge from the educational discipline "Culture of personal health" (in the part of the "Motion Technologies" Program). The authors classified the thematic areas into three groups: General theoretical (definition of terms and concepts and clarification of historical stages of development of the field of "Physical Culture"); Mastering knowledge about the peculiarities of health training and the basics of self-control; Mastering knowledge of methodological features of the organization of motor activity of schoolchildren.
