У пропонованій студії комплексно проаналізовано особливості ковідного, постковідного періоду та періоду повномасштабного вторгнення військ Російської Федерації на територію України. Матеріалом дослідження послугувало вивчення особливостей організації навчання у ДВНЗ Ужгородський національний університет. Передусім охарактеризовано вплив різних травматичних стресових факторів, пов’язаних із COVID-19, та наслідки менш важких супутніх видів стресу (тривога, депресія, посттравматичний стесовий розлад) на викладачів та здобувачів вищої освіти. У контексті цього наголошено на особливостях конструювання ефективного освітнього простору. Виокремлено проблему адаптації до дистанційного навчання на психологічному і соціальному рівнях, зокрема проаналізовані і виділені три найбільш поширених варіанти адаптивної поведінки людини: гомеостатичний, гедонізм і прагматичний. Проаналізовано фактори соціально-психологічної адаптації здобувачів вищої освіти переважно з пристосуванням до групи, вироблення власного стилю поведінки. Визначено причини, які призводять до емоційної напруги, особистісної тривожності, серед яких: постійні переживання з приводу незнайомої структури навчання (незрозумілі соціальні вимоги, нестача ясності, визначеності, чіткості, ненормованість навчального дня, відсутність (неритмічність) щоденної системи контролю знань, складність сприймання лекційного стилю викладання і подальше оперування матеріалом, руйнація усталених за час звичайного навчання установок і звичок) призводять до підвищення емоційної напруги та рівню особистісної тривожності та умов, за яких соціальна тривожність переростає в соціальну фобію. Всі окреслені зміни позначилися на соціальному благополуччі, психічному здоров’ї суб’єктів освітнього простору. Психічний стан, у якому перебувають учасники освітнього простору, є домінуючим емоційним навантаженням, яке змушені нести працівники всіх рівнів освіти. Це й спонукало звернути наш науковий інтерес на цей напрям дослідження та в подальшому розбити низку рекомендацій для адаптивної поведінки в період пандемії та війни.
The proposed study comprehensively analyzes the features of the cod, post-cod period and the period of full-scale invasion of the troops of the Russian Federation on the territory of Ukraine. The material of the research was the study of the peculiarities of the organization of education at Uzhhorod National University. The impact of various traumatic stressors associated with COVID-19 and the effects of less severe comorbid stresses (anxiety, depression, post-traumatic stress disorder) on teachers and graduates are primarily described. In this context, the peculiarities of designing an effective educational space are emphasized. The problem of adaptation to distance learning at the psychological and social levels is singled out, in particular, the three most common variants of adaptive human behavior are analyzed and identified: homeostatic, hedonism and pragmatic. Factors of social and psychological adaptation of higher education seekers are analyzed, mainly with adaptation to the group, development of own style of behavior. The causes that lead to emotional tension, personal anxiety, including: constant feelings about the unfamiliar structure of learning (unclear social requirements, lack of clarity, certainty, clarity, irregularity of the school day, lack (irregularity) of daily knowledge control system, difficulty perceiving lecture teaching style and further handling of the material, the destruction of established attitudes during normal learning attitudes and habits) lead to increased emotional tension and the level of personal anxiety and the conditions under which social anxiety grows into social phobia. All the outlined changes have affected the social well-being and mental health of the subjects of the educational space. The mental state in which the participants of the educational space are, is the dominant emotional load that employees of all levels of education are forced to bear. This prompted us to turn our scientific interest to this area of research and further break down a number of recommendations for adaptive behavior during the pandemic and war.
