У статті проведено аналіз психологічних чинників та видів насилля, їх впливу на стосунки у
сім’ях військовослужбовців. Теоретичний аналіз джерел показав, що найбільш типовими
відстроченими реакціями на протидію стресу є: дратівливість, агресивність, нервозність,
нездатність розслабитися, тремор, підвищена реактивність, тривожність, апатія, депресія та
песимізм, порушення сну, кошмари, втрата пам’яті, погана концентрація, заклопотаність
спогадами про війну, страх, підозрілість, деструктивні зміни особистості. Презентовано
результати опитування інтимних партнерів військовослужбовців, визначено види насилля, з
якими вони зустрічались та їх суб’єктивну інтенсивність. На основі отриманих результатів
були проведені бесіди з інтимними партнерами, які зустрічались з насиллям. Основна мета
бесід полягала у визначенні імовірності збільшення суб’єктивної інтенсивності насилля після
початку повномасштабної війни в Україні. Результати. Емпірично визначено, що 38,1%
людей, які були або є у стосунках з військовослужбовцями, зустрічались з насильством з боку
інтимного партнера. Встановлено, що з відомих видів насилля найчастіше виявляється
психологічне насильство (38,1%), а його жертвами в більшій мірі стають жінки (33,33% з
38,1%). Результати бесід з респондентами, які зустрічались з насиллям показали, що 23,8%
людей відмітили зростання інтенсивності насилля, вчиненого щодо них, з початку
повномасштабної війни. Висновки. Встановлено, що в українських сім’ях можна говорити про
насильство як про одну з найбільш поширених соціальних проблем, адже його зазнавали
більше третини респондентів. Відповідно до отриманих даних опитування та бесід було
розроблено рекомендації щодо профілактики насилля. Водночас надані рекомендації можуть
бути використані в якості самодопомоги в ситуаціях скоєного або можливого насилля та у
випадках, коли особистість не має можливості звернутись за кваліфікованою допомогою.
The article analyzes the psychological factors and types of violence, their impact on relationships in
servicemen’s families. The theoretical analysis of sources shows that the most typical delayed
responses to stress are irritability, aggressiveness, nervousness, inability to relax, tremors, increased
reactivity, anxiety, apathy, depression and pessimism, sleep disturbances, nightmares, memory loss,
poor concentration, preoccupation with memories of war, fear, suspicion, destructive personality
changes. The results of a survey of intimate partners of military personnel are presented, and the types
of violence they encountered and their subjective intensity are identified. The survey results of
violence types in the servicemen families and their subjective level are presented. Intimate partners
of servicemen were selected as respondents. Based on the results obtained, interviews were conducted
with intimate partners who suffered from violence. The main purpose of the interviews was to
determine the probability of an increase in the subjective intensity of violence after the outbreak of a
full-scale war in Ukraine. The results. It has been empirically determined that 38.1% of people who
have been in a relationship with military personnel have experienced intimate partner violence. It has
been established that psychological violence is the most common type of violence (38.1%), and
women are more likely to be victims (33.33% of 38.1%). The results of interviews with respondents
who have experienced violence showed that 23.8% of people noted an increase in the violence
intensity committed against them since the beginning of the full-scale war. Conclusions. It has been
established that violence in Ukrainian families is one of the most widespread social problems, as more
than a third of respondents have experienced it. Based on the survey and interview data,
recommendations for violence prevention were developed. At the same time, the provided
recommendations can be used as self-help in situations of committed or possible violence and in cases
where the individual does not have the opportunity to seek qualified help.
