У статті розглядаються основні підходи до організації та здійснення морального виховання у вітчизняних виправ-
них колоніях кінця ХХ – початку ХХІ ст.; аналізується його нормативно-правове підґрунтя (Виправно-трудовий кодекс
України (1970 р.); Кримінально-виконавчий кодекс України (2004 р.)) та методичне забезпечення (Методичні реко-
мендації з організації морального виховання засуджених до позбавлення волі (1977 р.), «Положення про організацію
соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими» (2013 р.)).
Досліджено, що у радянський період мета і завдання морального виховання осіб, позбавлених волі, включали форму-
вання у них переконання у важливості дотримання норм і законів суспільного життя. Означеної цілі можна було досяг-
ти завдяки відповідним методам і засобам зовнішнього впливу, які ґрунтувалися на комуністичній ідеології та мали
конкретне політичне підґрунтя. Увиразнено роль та значення у моральному вихованні засуджених представників міс-
цевих політичних відділів, представників підприємств, які опікувалися виправно-трудовими колоніями, а також пра-
цівників вищих навчальних закладів, членів спостережувальної комісії.
Акцентовано, що після проголошення незалежності України змінилися підходи до організації морального вихован-
ня засуджених, під яким стали розуміти сприяння становленню чітких моральних орієнтирів ув’язнених відповідно
до правових суспільних норм і вимог. Зазначено, що за таких підходів пріоритетність надається не стільки змінам
у зовнішній поведінці особистості засудженого, скільки глибинним, пов’язаним із формуванням у нього моральної сві-
домості. Доведено важливість активної співпраці адміністрацій виправних колоній у реалізації завдань морального
виховання із батьками ув’язнених, іншими близькими родичами, представниками громадських та релігійних організа-
цій, благодійних фондів тощо.
The article examines the main approaches to the organization and implementation of moral education in Ukrainian corrective
colonies in the late 20th – early 21st centuries; analyses its normative and legal basis (Corrective Labor Code of Ukraine
(1970); Criminal Procedure Code of Ukraine (2004)) and teaching materials (Methodical recommendations on the organization
of moral education of convicts sentenced to deprivation of liberty (1977), Regulations on the Organization of Social, Educational
and Psychological Work with Convicted Persons (2013)). It has been studied that in the Soviet period, the goal and objectives of moral education of persons deprived of their liberty
included the formation of their beliefs in the importance of following the norms and laws of social life. The specified goal could
be achieved thanks to appropriate methods and means of external influence, which were based on the communist ideology
and had a specific political basis. The article highlights the role and importance of representatives of local political departments
in moral education of the convicted, as well as the role of representatives of enterprises that took care of corrective labor colonies,
employees of higher educational institutions, and members of the observation committee.
It is emphasized that after the declaration of Ukraine’s independence, approaches to the organization of moral education
of convicts have changed, the concept now presupposes the promotion of the formation of clear moral guidelines in prisoners in
accordance with legal social norms and requirements. It has been noted that with such approaches, priority is given not so much
to changes in the external behavior of the convict’s personality, but to deep changes related to the formation of his/her moral
consciousness. It has been proved that in the implementation of moral education objectives, the importance should be placed on
active cooperation between corrective colonies’ administrations and prisoners’ parents or other close relatives, representatives
of public and religious organizations, charitable foundations, etc.