Ефективним способом зміцнення здоров’я молоді є організація навчально-виховного процесу на основі компетент-
нісного підходу, який забезпечує фізичне й психічне благополуччя індивіда. Реалізація цього підходу передбачає фор-
мування у процесі навчання ключових компетенцій, зокрема здоров’язбережувальної компетенції. Проте в науковій
літературі недостатньо аргументовано відомості щодо змісту та методики здоров’язбережувальної компетенції
студентів закладів вищої освіти. Мета дослідження – розробити методику здоров’язбереження для студентів
закладів вищої освіти та перевірити ефективність сформованих навичок у них. Методи дослідження – аналіз психо-
лого-педагогічної літератури, систематизація інформації, педагогічне тестування, анкетування, педагогічний експе-
римент, педагогічне спостереження, математична статистика.
В основу здоров’язбереження покладено ціннісний, когнітивний та діяльнісний компоненти. Ціннісний передбачає
наявність у студентів стійкого інтересу й мотивації до здоров’язбережувальної діяльності, активне ставлення до
здорового способу життя, здатність до рефлексії та саморегуляції поведінки й емоційних станів. Когнітивний ком-
понент сприяє сформованості в студентів системи знань, умінь і навичок, що забезпечують міцний стан здоров’я.
Діяльнісний компонент характеризується систематичністю занять фізичними вправами; активністю в здоров’язбе-
режувальної діяльності; використанням сформованих знань, умінь, навичок у самостійній роботі студентів із фізич-
ного виховання. Ключові висновки. Методика здоров’язбереження − це цілеспрямований і структурований процес,
який охоплює формування мотивації до здоров’язберігальної діяльності й систематичної рухової активності, засво-
єння теоретичних знань і практичних умінь, підвищення фізичної підготовленості та функціональних можливостей.
Topicality. An effective way to improve the youth health is to organize an educational process based on a competent approach
that ensures the physical and mental well-being of the individual. However, the scientific literature does not adequately substantiate
the information on the components and methods of students` health retaining competence formation of higher educational
institutions. The purpose of the research is to develop a methodology for the formation of students’ health retaining competence
of higher educational institutions and to check its effectiveness. Methods of the research are the analysis of psychological
and pedagogical literature, systematization of information, pedagogical testing, questionnaires, pedagogical experiment, pedagogical
observation, and mathematical statistics. 480 students were participated at the various stages of the research. Results.
Health retaining competence is a system of values, interconnected and mutual influenced knowledge, skills and abilities, level
of physical condition, which provide a high level of healthcare activity. The valuable component of health retaining competence
implies the presence at students of stable interest and motivation to health competence activity, an active attitude to a healthy
lifestyle, the ability to reflection and self-regulation of behavior and emotional states. The active component is characterized by
systematic physical exercises; the activity in heath retaining activity; using the existing knowledge, skills at students` individual
work in the field of physical education. Conclusions. The formation of health retaining competence is a purposeful and structured
process that involves the formation of motivation to health retaining activity and systematic motor activity, assimilation
of theoretical knowledge and practical skills, increase of physical preparedness and functionality.
