Суспільний інтерес до інклюзивного навчання осіб з особливими освітніми потребами спричинив інтенсифікацію наукових психолого-педагогічних досліджень у сфері спеціальної освіти. Це призводить до необхідності розглянути її методологію у площині епістемологічних моделей сучасного наукового дискурсу, зокрема з позицій постнекласичної парадигми та системно-синергетичного принципу. Проте основою цієї методології водночас залишаються базові положення теорії пізнання феноменів, пов’язаних із навчанням і психолого-соціально-педагогічною реабілітацією дітей та дорослих з обмеженнями життєдіяльності. Стаття присвячена питанням системного розгляду основних теоретичних принципів спеціальної освіти як мультидисциплінарної наукової галузі з використанням синергетичного підходу. Показано генетичний взаємозв’язок методологічних принципів дослідження спеціальної освіти та сходження від загальнонаукових принципів психолого-педагогічних досліджень до часткових, специфічних для спеціальної педагогіки.
Public interest in inclusive education of individuals with disabilities has caused psychological and pedagogical scientific research works intensification in the field of special education. It has led to the need for considering its methodology in epistemological model of modern scientific discourse, in particular from the standpoint of post-non-classical paradigm as well as system and synergetic principle. Nevertheless, the foundations for this methodology remain the basic principles of epistemology of phenomena related to learning as well as to psychological, social and pedagogical rehabilitation of children and adults with disabilities. The issues of systematic and synergetic consideration on fundamental theoretical principles of special education as a multidisciplinary area field are discussed in the article. The genetic interconnection of special education principles and moving from general psychological and pedagogical scientific research principles to partial ones, specific for special pedagogy are highlighted.