ISSN: 2310-8290
dc.contributor.author | Скрипник, М. І. | |
dc.contributor.author | Кравчинська, Т. С. | |
dc.contributor.author | Волинець, Н. П. | |
dc.date.accessioned | 2022-10-06T13:35:20Z | |
dc.date.available | 2022-10-06T13:35:20Z | |
dc.date.issued | 2022 | |
dc.identifier.citation | Скрипник, М. І. Проєктування уроку в школі цифрового століття: від теорії до практики / М. І. Скрипник, Т. С. Кравчинська, Н. П. Волинець // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5 : Педагогічні науки : реалії та перспективи : зб. наук. праць / Міністерство освіти і науки України, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. – Київ : Видавничий дім «Гельветика», 2022. – Вип. 86. – С. 196-200. – DOI https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series5.2022.86.38. | uk |
dc.identifier.uri | http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/38077 | |
dc.description.abstract | Цифрова ера змінює освіту. Повна загальна середня освіта – невіддільна складова системи освіти. Пандемія Covid-19 спонукала педагогів до розроблення продуктивних технологій проведення уроку в дистанційному форматі. Набуті вчителями компетентності проєктувати урок засобами цифрових інструментів забезпечують оптимальну реалізацію змісту освіти в умовах широкомасштабної війни, розпочатої росією 24 лютого 2022 проти Української держави. Через досліджені етапи розвитку уроку (системоутворювальний, концептоутворювальний, стабілізацій- ний, пошуковий, інноваційний) розкрито особливості модернізації шкільного уроку XXI ст. у контексті дидактич- ного потенціалу цифрових інструментів. Деталізовано особливості проєктування уроку в контексті різних теорій навчання (біхевіоризм, когнітологія, конструктивізм, коннективізм). Закцентовано на міждисциплінарному науковому напрямі – когнітології, завдяки якому шкільний урок XX ст. проєктується на основі технологій (алгоритмізація; про- грамоване, проблемне, оптимізація, інтенсифікація, розвивальне, диференційоване, евристичне навчання; колективна навчально-пізнавальна діяльність). Обґрунтовано вплив синергетичної парадигми освіти на шкільний урок як побудову «алгоритмів» формування парадоксального (діалектичного) мислення. Доведено, що пріоритетними підходами для проєктування сучасного уроку є компетентнісний, когнітивний, особистісно орієнтований, комунікативний і діяль- нісний підходи. Педагогічне дослідження, що розглядається, проводиться в рамках НДР кафедри філософії і освіти дорослих ЦІПО ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України «Трансформація професійного розвитку педагогічних і науково-педагогічних працівників в умовах відкритого університету післядипломної освіти» (державний реєстраційний номер 0120 Ư104637 (2020–2025 рр.)). | uk |
dc.description.abstract | The digital age is changing education. Complete secondary education is an integral part of the education system. The Covid- 19 pandemic has encouraged educators to develop productive technologies for remote learning. The competences acquired by teachers to design a lesson with the help of digital tools ensure the optimal implementation of the content of education in the context of a large-scale war started by russia on February 24, 2022 against the Ukrainian state. Through the researched stages of lesson development (system-forming, concept-forming, stabilizing, search, innovative) the peculiarities of modernization of the school lesson of the XXI century in the context of the didactic potential of digital tools are revealed. The peculiarities of lesson design in the context of different theories of learning (behaviorism, cognitology, constructivism, connectivism) are detailed. Emphasis is placed on the interdisciplinary scientific field – cognitology, thanks to which the school lesson of the XX century is designed on the basis of technologies (algorithmization; programmed, problem-based, optimization, intensification, developmental, differentiated, heuristic learning; collective educational and cognitive activities). The influence of the synergetic paradigm of education on the school lesson as a construction of «algorithms» for the formation of paradoxical (dialectical) thinking is substantiated. It is proved that the priority approaches for designing a modern lesson are competence, cognitive, personality-oriented, communicative and activity approaches. The pedagogical research under consideration is carried out within the scientific research work of the Department of Philosophy and Adult Education of the University of Educa tional Management of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine «Transformation of professional development of pedagogical and scientific-pedagogical workers in the conditions of open university of postgraduate education» (state registration number 0120 Ư104637 (2020–2025)). | uk |
dc.language.iso | uk_UA | uk |
dc.publisher | Видавничий дім «Гельветика» | uk |
dc.subject | повна загальна середня освіта | uk |
dc.subject | шкільний урок | uk |
dc.subject | дидактика | uk |
dc.subject | підвищення кваліфікації | uk |
dc.subject | педагогічні працівники | uk |
dc.subject | complete secondary education | uk |
dc.subject | school lesson | uk |
dc.subject | didactics | uk |
dc.subject | advanced training | uk |
dc.subject | pedagogical workers | uk |
dc.title | Проєктування уроку в школі цифрового століття: від теорії до практики | uk |
dc.title.alternative | Lesson design in the school of the digital century: from theory to practice | uk |
dc.type | Article | uk |