У світі швидких змін, пов’язаних з технологізацією, відбувається втрата духовних домінант людства, дегумані-
зація суспільних парадигм. Водночас роль художнього мистецтва як складового елементу культури є чільною щодо
відновлення естетико-ціннісних, морально-етичних орієнтирів. Діалогічність та інтегративність сучасного сві-
ту створює сприятливі умови задля пропагування культурологічної складової в освіті та використання суміжного
інструментарію в організації освітнього середовища. Зокрема, залучаючи спектр міжпредметних зв’язків. Стаття
досліджує образотворче мистецтво як аспект культурології в межах сучасного освітнього простору. Проаналізова-
но вплив технологій, соціальної мобільності, зростання індустріалізації, інформатизації на очікування студентів від
вищої освіти та на рецепцію артефактів культури. Особистісно орієнтоване освітнє середовище вимагає виходу за
межі суто предметного вивчення академічних дисциплін, а досягнення творчого й духовного багатого академічного
ідеалу вимагає від педагогів комплексних підходів до організації освітнього процесу. Образотворче мистецтво обґрун-
товано як один із найбільш недооцінених форм прекрасного щодо використання його освітнього потенціалу. Вислов-
лено думку про необхідність подолання декларативного характеру культурологічної компетентності. Водночас на
підтвердження того, що є низка можливостей інтеграції образотворчого мистецтва з навчальними парадигмами,
на перший погляд, віддалених від мистецької сфери спеціальностей, авторами статті сформовано базові універсаль-
ні напрями залучення образотворчого мистецтва до освітнього процесу у вищій школі. Завдання педагогів полягає
в тому, щоб створити навчальне середовище, що відповідає життєвому досвіду здобувачів освіти й дає їм змогу бра-
ти активну участь в сучасному складно організованому культурному середовищі постмодерної епохи. Реалізація заду-
му інтеграції образотворчого мистецтва з освітніми програмами немистецьких спеціальностей має підтримуватися
методами рефлексивної оцінки, розуміння й заохочення індивідуального прагнення візуального розуміння художніх тво-
рів, толерантності до плюралізму авторського бачення дійсності, що закладене у творах образотворчого мистецтва.
In the world of rapid changes associated with technology, there is a loss of spiritual dominance of humankind, the dehumanization
of social paradigms. At the same time, the role of fine arts as a component of culture is paramount in the restoration
of aesthetic and value, moral and ethical guidelines. Dialogic and integrative nature of the modern world creates
favorable conditions for the promotion of the cultural component in education and the use of related tools in the organization
of the educational environment. In particular, involving a range of interdisciplinary links. The article explores the fine arts as
an aspect of culturology within the modern educational space. The influence of technologies, social mobility, growth of industrialization,
informatization on students' expectations from higher education and on the reception of cultural artifacts is analyzed.
Personally oriented educational environment requires going beyond the purely subject study of academic disciplines,
and achieving a creative and spiritually rich academic ideal requires teachers to take comprehensive approaches to the organization
of the educational process. Fine art is justified as one of the most underestimated forms of beauty in terms of using
its educational potential. The opinion on the need to overcome the declarative nature of cultural competence is expressed. At the same time, to confirm that there are a number of opportunities to integrate fine arts with educational paradigms, at first
glance, remote from the art field, the authors formed basic universal directions of involving fine arts in the educational process
in higher education. The task of educators is to create a learning environment that corresponds to the life experience of students
and allows them to take an active part in today's complex cultural environment of the postmodern era. The realization
of the idea of integration of fine arts with educational programs of non-artistic specialties should be supported by methods
of reflective assessment, understanding and encouragement of individual desire for visual understanding of works of art, tolerance
of pluralism of the author's vision of reality.
