Статтю присвячено дослідженню різних підходів до тлумачення лідерства в контексті існуючої на сучасному ета-
пі розвитку лідерології проблеми виведення одного смислового формулювання цього феномену. Наголошено на активній
інтеграції лідерства у різні сфери людської життєдіяльності і його виняткову роль у процесі поступу суспільства
загалом та різних його підсистем зокрема. Обґрунтовано необхідність визначення більш чітких кордонів лідерства
та потребу глибшого аналізу центральних і другорядних його аспектів у зв’язку з акцентуацію освіти щодо виховання
лідерів з урахуванням сучасного розуміння феномену лідерства. З’ясовано, що на визначення поняття «лідерство», яке
характеризується багатоаспектністю своїх проявів, впливає вибір генетичних та методологічних підходів до трак-
тування його сутності, а також галузь науки, через призму якої воно вивчається. Розглядаючи досліджуваний нами
конструкт через призму індивідуального лідерства, узагальнено різні погляди закордонних та українських науковців
на смислове формулювання поняття «лідерство». На основі аналізу наукових джерел зроблено висновки про пряму чи
опосередковану прослідковуваність поняття «діяльність» у різних трактуваннях поняття «лідерство». Запропоно-
вано тлумачення лідерства як складного явища, що визначає різні динамічні та статичні рольові аспекти діяльності
лідера, її внутрішні та зовнішні чинники у різних суспільних контекстах. За результатами наукового дослідження
розроблено структурну модель індивідуального лідерства та уточнено тлумачення таких його елементів, як суб’єкт,
об’єкт, контекст та середовище. Окреслена актуальність подальшого дослідження партисипації як характеристики
розподільного лідерства в контексті суб’єкт-суб’єктної парадигми розуміння взаємодії лідера та послідовників.
The article is devoted to the study of different approaches to the interpretation of leadership in the context of the existing
problem of deriving one semantic formulation of this phenomenon at the present stage of development of leaderology. Emphasis
is placed on the active integration of leadership in various spheres of human life and its unique role in the progress of society
in general and its various subsystems in particular. The author justifies the necessity to define clearer boundaries of leadership
and the need for a deeper analysis of its central and secondary aspects in connection with the emphasis on education
in the upbringing of leaders, taking into account the modern understanding of the phenomenon of leadership. It was found
that the definition of “leadership”, which is characterized by the multifaceted nature of its manifestations, is influenced by
the choice of genetic and methodological approaches to the interpretation of its essence, as well as the field of science through
which it is studied. Considering the construct we study through the prism of individual leadership, the different views of foreign
and Ukrainian scholars on the semantic formulation of the concept of “leadership” are summarized. Based on the analysis
of scientific sources, conclusions about the direct or indirect traceability of the concept of “activity” in different interpretations
of the concept of “leadership” are made. The proposed interpretation of leadership is a complex phenomenon that determines
the various dynamic and static role aspects of the leader's activity, its internal and external factors in different social contexts.
Based on the results of the research, a structural model of individual leadership has been developed and the interpretation
of such elements as subject, object, context and environment has been clarified. The relevance of further research on participation
as a characteristic of distributive leadership in the context of the subject-subject paradigm of understanding the interaction
of leader and followers is outlined.