На державному рівні все частіше підносяться питання про відродження України як морської держави. До цього
спонукають історичні традиції та економічні можливості країни, – адже після розпаду СРСР Україна отримала
третину суднобудівних потужностей, портів і навчальних баз колишньої імперії. На початку ХХІ століття, після
10-річного занепаду, було розпочато відновлення українського флоту та створення ефективної системи морської осві-
ти. Останнє неможливо здійснити без урахування досвіду роботи навчальних закладів морського профілю, котрі діяли
в Україні в останній чверті ХVІІІ століття – на початку ХХ століття.
У статті висвітлено історію становлення військово-морської освіти в Україні. Важливими історичними засадами
розвитку військово-морської освіти в Україні є козацький флот та війково-морське мистецтво козаків, коли підготов-
ка до дій на морських та річкових водах характеризувалася практичним спрямуванням. Систему навчальних закладів
для підготовки фахівців морського профілю почали створювати з кінця ХVІІІ століття. До кінця ХІХ століття на
півдні України сформувалася система морських закладів освіти, частина з яких готувала фахівців військово-морсько-
го флоту, а інші училища і школи мали торговельно-морехідне спрямування. Також розвитку морських шкіл і училищ
спряла поява парового флоту.
Дослідник виокремлює чотири періоди розвитку військово-морської освіти в Україні. В перший період розвитку
морської освіти (кінець ХV століття – остання четверті ХVІІІ століття) вона мала виключно практичну спрямова-
ність, козаки були універсальними воїнами, готовими бути як сухопутними військами, так і моряками. Протягом дру-
гого періоду (остання чверть ХVІІІ століття – початок ХІХ століття) була сформована система морських навчальних
закладів, запроваджена чітка система набору екіпажів кораблів на військовий і торговий флот виключно з випускни-
ками морських навчальних закладів. У третій період розвитку морської освіти (початок ХІХ століття – 1991 рік)
пріоритет надавався загальноосвітній професійній підготовці. Система підготовки забезпечувала початкову освіту
широкої структури з подальшою спеціалізацією та перепідготовкою за місцем служби. Четвертий період морської
освіти (початок 90-х років ХХ ст. – наші дні) характеризується приділенням уваги до гуманітарних знань. Першочер-
гового значення набувають питання організаційного управління, налагодження співпраці для досягнення цілей органі-
зації, збагачення кадрового потенціалу, у тому числі інтелектуального, морального та психофізичного.
At the state level, questions about the revival of Ukraine as a maritime state are increasingly being raised. This is prompted
by the historical traditions and economic opportunities of the country – because after the collapse of the Soviet Union, Ukraine
received a third of the shipbuilding capacity, ports and training bases of the former empire. At the beginning of the XXI century,
after a 10-year decline, the restoration of the Ukrainian fleet and the creation of an effective system of maritime education
began. The latter cannot be done without taking into account the experience of maritime educational institutions that operated
in Ukraine in the last quarter of the eighteenth century – early twentieth century.
The article highlights the history of the formation of naval education in Ukraine. Important historical principles of development
of naval education in Ukraine are the Cossack fleet and naval art of the Cossacks, when the preparation for the action
on sea and river waters was characterized by a practical direction. The system of educational institutions for the training
of marine specialists began to be created at the end of the 18th century. By the end of the 19th century, a system of maritime
educational institutions had been formed in the south of Ukraine, some of which trained naval specialists, and other schools
and colleges had a merchant-naval orientation. The development of naval schools and colleges was also hindered by the emergence
of the steam fleet.
The researcher identifies four periods of development of naval education in Ukraine. In the first period of development
of naval education (late fifteenth century – the last quarter of the eighteenth century), it had a purely practical orientation,
the Cossacks were universal warriors, ready to be both ground forces and sailors. During the second period (last quarter
of the 18th century – beginning of the 19th century) a system of naval educational institutions was formed, a clear system
of recruiting ships for the navy and merchant navy was introduced exclusively with graduates of naval educational institutions.
In the third period of development of maritime education (beginning of the XIX century – 1991) priority was given to
general professional training. The training system provided a broad structure of primary education with further specialization
and retraining at the place of service. The fourth period of maritime education (early 90s of the twentieth century – today)
is characterized by attention to the humanities. Issues of organizational management, establishing cooperation to achieve
the goals of the organization, enriching human resources, including intellectual, moral and psychophysical, are of paramount
importance.
