Дисертацію присвячено дослідженню впливу соціального вчення Католицької Церкви у збереженні довкілля, шляхом формування екологічної свідомості та практичних заходів. Проаналізовано теоретичні та методологічні засади соціально-екологічного вчення католицизму. Розкрито суть та морально-етичні ознаки сучасної екологічної кризи. Вияснено поняття екологічного гріха та основні способи екологічного навернення людини. Досліджено трактування у Святому Письмі світу створіння та покликання людини відповідально ним користуватися. Розглянуто погляди Отців Церкви на природу як Боже створіння. Подано думки богословів щодо відповідальності людини за природне довкілля. Проаналізовано практичні кроки Католицької Церкви щодо збереження Божого створіння. Розроблено практичні рекомендації щодо подолання екологічної кризи в Україні і в світі загалом на основі соціально-екологічного вчення католицизму.
У дисертаційній роботі сформульовані такі основні практичні пропозиції: організаційна зміна – призначення відповідальних за реалізацію екологічної відповідальності осіб у середині Церкви (напр., в єпархії, екзархатах, деканатах тощо); духовне відродження й екологічне навернення “у способі думання та поведінки” – екологічна тематика є частиною нової євангелізації, тому правди віри про людину, її походження та мету, про весь створений світ та Бога-Творця повинні посісти належне місце у розумінні сучасного християнина і стати вагомою складовою його віри та відповідальної поведінки стосовно інших людей і всього світу Божих створінь.
The dissertation is devoted to the research of the influence of the social doctrine of the Catholic Church in the preservation of the environment, through the formation of ecological consciousness and practical measures. It is noted that summarizing the specifics of the socio-ecological doctrine of Catholicism in its source expression and historiosophical objectification, it should be noted that despite the presence of a wide range of sources, researchers have no common view on the genesis and structural and functional nature of socio-ecological doctrine. Scientists and its axiological potential are assessed differently. This is primarily due to the fact that each researcher proceeded from certain methodological preferences, which did not always take into account the achievements of Western theological thought, as well as ignoring an important principle of religious studies - non-confessional.
Thus, sin is the commission of evil, its concrete embodiment. And in the ecological dimension - ecological sin - the negative (destructive) impact of man on the natural environment as God's creation, carried out by every thought, word or action by which man consciously and voluntarily contradicts God's will, does not recognize the goodness and grace of God the Creator. This sin The Catholic Church belongs to the list of «social sins that cry to heaven».
Every believer must see in himself a sinner, confess specific sins and turn to God, so the Catholic Church, in order to preserve nature, calls for ecological conversion, which can be defined as a change in thinking and behavior, its perception of the natural environment as God's creation. In this sense, there is a mandatory formation of environmental responsibility of man, which is determined by one of the main tasks of the Church. Environmental responsibility should be understood as the responsibility of man for actions that affect the quality of his natural environment.
The current ecological situation, crisis phenomena in nature lead scientists to think about the need to demand a new value orientation in the relationship of man with nature, the revision of certain moral norms that govern human behavior in nature. Therefore, ecological consciousness and culture are necessary conditions for overcoming the global ecological crisis and preventing the global ecological catastrophe, which threatens the existence not only of man, but also of other living and non-living beings created by God. Important in the process of ecological education and upbringing is the role of the Church, which is one of the first among social institutions to deeply understand the ecological problem and teach about the vocation of man in the world, his task to respect God's creation nature and care for the environment. It carries out its pastoral activity in three fundamental dimensions. The first pastoral action includes the direct spread of the Gospel, catechesis, teaching, preaching, etc. (Evangelization). The second - includes prayer, glorification, worship and all liturgical services (worship). The third includes testimonies of faith in the practice of conduct and works of charity (Diakonia). These three actions are organically connected.
Диссертация посвящена исследованию влияния социального учения Католической Церкви в сохранении окружающей среды, путем формирования экологического сознания и практических мероприятий. Проанализированы теоретические и методологические основы социально-экологического учения католицизма. Раскрыта суть и морально-этические признаки современного экологического кризиса. Выяснено понятие экологического греха и основные способы экологического обращения человека. Исследована трактовка в Священном Писании мира творения и призвание человека ответственно им пользоваться. Рассмотрены взгляды Отцов Церкви на природу как Божье творение. Подано мысли богословов об ответственности человека за окружающую среду. Проанализированы практические шаги Католической Церкви по сохранению Божьего творения. Разработаны практические рекомендации по преодолению экологического кризиса в Украине и в мире в целом на основе социально-экологического учения католицизма.
В диссертационной работе сформулированы следующие основные практические предложения: организационное изменение – назначение ответственных за реализацию экологической ответственности лиц в середине Церкви (напр., в епархии, экзархатах, деканатах и т.п.); духовное возрождение и экологическое обращение «в образе мышления и поведения» – экологическая тематика является частью новой евангелизации, поэтому истины веры о человеке, его происхождение и целях, о всем тварном мире и Боге-Творце должны занять надлежащее место в понимании современного христианина и стать весомой составляющей его веры и ответственного поведения в отношении других людей и всего мира Божьих творений.
