Стаття присвячена проблемі становлення професійної ідентичності в майбутніх психологів. Мета полягала в емпіричному виявленні відмінностей розвитку показників професійної ідентичності на різних етапах навчання майбутніх психологів у бакалавраті. Теоретично досліджені основні погляди вчених на процес професійного становлення психологів (консультантів, психотерапевтів). Розглянуто особливості професійної ідентичності психологів у порівнянні з іншими професіями. Акцент ставиться на важливості приділення уваги становленню професійної ідентичності майбутніх психологів вже на етапі їхнього навчання у ЗВО. Розглянуто ключові періодизації розвитку професійної ідентичності спеціалістів допомагаючих професій, окремо виділено студентський період, в межах якого в майбутніх психологів має сформуватися чітке бачення себе як спеціаліста та окреслитися бачення власного професійного шляху. Емпірично досліджено особливості вияву професійної ідентичності з першого по четвертий курс навчання на бакалавраті. Детально розглянуто особливості емоційного ставлення студентів до власної професії та активної позиції щодо оволодіння професією психолога. Основна увага акцентується на зміні емоційного ставлення до спеціальності та професії від позитивного до негативного протягом навчання на бакалавраті. Серед основних причин такого знецінення виділяються дезадаптованість студентів під час початку навчання, напружений психологічний клімат в студентській групі, мала кількість навчальних годин, що приділяється особистісному розвитку студентів та розвитку готовності до взаємодії із клієнтами. В результаті цього студенти старших курсів виявляються психологічного не готовими до професійної діяльності, а тому обирають інші шляхи самореалізації. У висновках дається бачення того, що негативне ставлення та неприйняття себе в ролі психолога часто пов’язане із низькою адаптацією студентів до навчального процесу, відсутністю позитивного психологічного клімату всередині групи, недостатньою кількістю навчальних годин, спрямованих на особистісний розвиток студентів.
The article outlines the problem of professional identity formation for future psychologists. The empirical study of the differences in the development of professional identity indicators at different stages of future psychologist training in the bachelor’s degree is aimed. The main views of scientists on the process of professional development of psychologists (consultants, psychotherapists) are theoretically studied. Features of professional identities of psychologists are considered in comparison with the other professions. The importance of paying attention to the future psychologists’ professional identity formation on the stage of their studying in a higher educational institution is emphasized. The key periods of professional identity development of specialists working in the specialty are considered. Particularly a student period is highlighted, within which a clear vision of oneself as a future psychologist should be formed and a vision of their own professional path should be outlined. The peculiarities of the manifestation of professional identity from the first to the fourth year of undergraduate study have been empirically investigated. The peculiarities of students’ emotional attitude to their own profession and active position on mastering the profession of a psychologist are considered in detail. The main focus is on changing the emotional attitude to the specialty and profession from positive to negative. Among the main reasons for this depreciation are the maladaptation of students at the beginning of training, the tense psychological climate in the student group, the small number of study hours devoted to the personal development of students, and the development of willingness to interact with clients. As a result, senior students are psychologically unprepared for professional activities, and therefore choose other ways of self-realization. The conclusions suggest that negative attitudes and rejection of a psychologist’s role are often associated with low adaptation of students to the learning process, lack of positive psychological climate within the group, insufficient number of teaching hours aimed at personal development of students.