In the Russian language of the XVIIth and XVIIIth centuries, the significant part of foreign words were
German lexical borrowings. According to the degree of development of the language loanwords recipient
traditionally distinguish two main groups of words - assimilated and unassimilated. One of the main bits of foreign words, allocated according to the degree of assimilation, are actually borrowing assimilated words
about the skill that scientists have no disagreements. The only problem in this sense is to hold the line between
borrowing and internationalism. Internationalism represented, first of all, in the terminological lexicon. By the
terms-internationalism: a) socio-political lexicon: congress, constitution, minister, meeting, party, politics,
revolution, republic, resolution, senate, etc.; b) scientific terminology: biology, geography, geodesy, geology,
zoology, history, linguistics, mathematics, physics, etc.; c) the technical name: unit, antenna, apparatus,
harvester, monoplane, tank, tractor; d) art criticism lexicon: aria, ballet, drama, genre, novella, opera, poetry,
tenor, etc.
When classifying loanwords must be considered the formal features (assimilation of words in the
borrowing language) and functionality (use of words in the borrowing language). According to the degree of
adaptation of lexical units in the system of the Russian language-recipient, both full and partial assimilation of
the German-language vocabulary is possible. Partially assimilated vocabulary can be divided into the
following groups: 1) German vocabulary assimilated at the graphic and grammatical levels; 2) Germanlanguage
vocabulary assimilated at the grammatical level; 3) German-language vocabulary assimilated at the
word-formation level; 4) German-language blotches with preceding and following Russian equivalents.
The research is based on actual data obtained by different linguists, and on the results of the author's
own observations.
У російській мові XVII – XVIII століть значну частину іншомовних слів склали німецькі лексичні
запозичення. За ступенем засвоєння запозиченої лексики мовою-реципієнтом традиційно виділяють дві
основні групи слів - асимільовані і неасимільовані. Одним з основних розрядів іншомовних слів, що
виділяються за ступенем асиміляції, є власне запозичення, тобто асимільовані слова, з приводу
кваліфікації яких у вчених немає розбіжностей. Єдиною проблемою в цьому сенсі є проведення межі
між запозиченнями та інтернаціоналізмами. Інтернаціоналізми представлені, в першу чергу, в
термінологічній лексиці. До термінів-інтернаціоналізмів відносяться: а) суспільно-політична лексика:
конгрес, конституція, міністр, мітинг, партія, політика, революція, республіка, резолюція, сенат і
под.; б) наукова термінологія: біологія, географія, геодезія, геологія, зоологія, історія, лінгвістика,
математика, фізика та ін.; в) технічні найменування: агрегат, антена, апарат, комбайн, моноплан,
танк, трактор; г) мистецтвознавча лексика: арія, балет, драма, жанр, новела, опера, поезія, тенор
тощо.
При класифікуванні запозиченої лексики повинні враховуватися як формальні ознаки (асиміляція
слів у мові, що їх запозичує), так і функціональні (вживання слів у мові, що їх запозичує). За ступенями
адаптації лексичних одиниць у системі російськомовного реципієнта можливо як повне, так і
часткове асимілювання німецькомовної лексики. Частково асимільована лексика може бути розділена на наступні групи: 1) німецька лексика, асимільована на графічному та граматичному рівнях;
2) німецька лексика, асимільована на граматичному рівні; 3) німецькомовна лексика, асимільована на
словотворчому рівні; 4) німецькомовні вкраплення з попереднім і наступним російськими
еквівалентами.
Проведене дослідження базується на фактичних даних, отриманих різними лінгвістами, і
результатах власних спостережень автора.
