Предмет дослідження автора статті – обґрунтування педагогічних умов формування лінгвістичної компетенції молодших школярів на уроках української мови. Найбільш повним автор вважає визначення лінгвістичної компетенції О. Бистрової, яка тлумачить її як результат осмислення набутого учнями мовного досвіду: знання основ науки української мови, відомостей про неї як знакову систему і соціальне явище, що передбачає засвоєння комплексу базових понять, одиниць і категорій мови (фонем, графем, морфем, словосполучень, речень, їх членів, лексичних і граматичних мовних одиниць тощо); знання про вихідні в мові зміни; елементарних відомостей про методи лінгвістичного аналізу. Пізнавальні комплексні лінгвістичні задачі у дослідженні постають як особливий тип вправ з української мови, які організовані вчителем, виконання яких відбувається в два етапи в умовах самостійної пізнавальної діяльності учнів, який складається з аналізу внутрішньопредметних зв’язків, розмірковування-доведення, висновків та перевірки правильності і самоконтролю (за Л. Черепановою). Специфіка пізнавальних комплексних лінгвістичних задач 6 типів, які пропонує автор статті, полягає в тому, що вони спрямовані на формування усіх компонентів лінгвістичної, мовної, комунікативної компетенції в єдиному взаємозв’язку, що передбачає розвиток предметних знань, способів пізнавальної діяльності у поєднанні з метапредметними знаннями, уміннями, навичками та способами пізнавальної діяльності; забезпечують формування якості, здатності та готовності, які характеризують школяра як мовну особистість. У статті переконливо доведено, що формування лінгвістичної компетенції молодших школярів на уроках української мови буде ефективним, якщо: поетапно використовувати пізнавальні комплексні лінгвістичні задачі 6 типів, які формують у взаємозв’язку ще й мовну, мовленнєву компетенцію; застосувати метод “мовний портфель” та лінгвістичні проєкти; відбуватиметься панування лінгвістичної ігрової діяльності (кросворди, ребуси, анаграми, шаради та лінгвістичні казки).
The subject of the author’s research is the substantiation of pedagogical conditions for the formation of linguistic competence of junior schoolchildren in Ukrainian language lessons. The author considers the most complete definition of linguistic competence of O. Bystrova, who interprets it as a result of understanding the language experience gained by students: knowledge of the basics of Ukrainian language science, information about it as a sign system and social phenomenon that involves learning a set of basic concepts, units and categories of language ( phonemes, graphemes, morphemes, phrases, sentences, their members, lexical and grammatical language units, etc.); knowledge of the initial changes in the language; basic information about the methods of linguistic analysis. Cognitive complex linguistic tasks in the study appear as a special type of exercises in the Ukrainian language, which are organized by the teacher, which is performed in two stages in terms of independent cognitive activity of students, consisting of analysis of interdisciplinary links, reasoning, conclusions and validation and self-control (according to L. Cherepanova). The specificity of cognitive complex linguistic problems of 6 types, proposed by the author of the article, is that they are aimed at forming all components of linguistic, linguistic, communicative and sociocultural competence in a single relationship, involving the development of subject knowledge, methods of cognitive activity in combination with meta-subject knowledge, skills, abilities and methods of cognitive activity; provide the formation of personality quality, ability and readiness, which characterize the student as a linguistic personality. The article convincingly proves that the formation of linguistic competence of junior schoolchildren in Ukrainian language lessons will be effective if: step by step to use cognitive complex linguistic problems of 6 types, which also form linguistic, speech and sociocultural competence; apply the method of "language portfolio" and linguistic projects; there will be a dominance of linguistic game activity (crossword puzzles, riddles, anagrams, charades and linguistic tales).