The concept of irony seems erroneously easy for understanding on the level of ‘folk linguistics’.
Nevertheless, the cognitive aspects of perception and comprehension pose the question of ironic blindness,
that is when the interlocutors cannot decipher or retrieve the implied meaning. The problem of adequate
comprehension of irony arises to its structural, linguistic and cognitive structures. If so-called direct or
negative irony is more obvious for the interlocutors and thus is perceived almost unmistakably, the positive
irony creates numerous problems for them.
This study investigates the irony comprehension from the cognitive point of view. Based on the analyzed
in the paper text fragments the author shows that in the lingo-cognitive approach to understanding irony, both
linguistic and non-linguistic levels are reflected. It provides an analysis of linguistic factors in their
connection with the organization of the conceptual system. The starting point for the formation of ironic
discourse, particularly in English journalistic texts, is the polysegmental concept of IRONY, objectified by
various language tools of different levels. The explication of ironic discourse in English-language journalism
occurs through the ironic framing of the message, serving as a cognitive model of ironic meaning. The paper
proposes the term ‘ironic frame’ as a designation of an integrated / ‘hybrid’ language-thinking structure that
arises in the mind of a native speaker due to the interpenetration and interaction of several mental spaces,
associated with a verbal expression of negative, disapproving, critical or skeptical attitude to the object of
irony.
Сутність іронії вдається оманливо легкою для розуміння на рівні так званої ‘народної
лінгвістики’. Проте, когнітивні аспекти сприйняття та розуміння виявляють проблему іронічної
сліпоти, коли інтерлок’ютери не можуть зрозуміти іронічну сутність повідомлення. Проблема
адекватного сприйняття іронічного висловлення криється у складній когнітивній та лінгвістичний
структурі означеного явища. Якщо ‘традиційна’ негативна іронія сприймається безпомилково
більшістю інтерлок’ютерів, то позитивна іронія викликає когнітивні складнощі.
Стаття присвячена інтерпретації іронії з когнітивної точки зору. Аналізуючи фрагменти
текстів, автор демонструє, що застосування лінгво-когнітивного підходу до розуміння іронії дає
змогу виявити її прояви як на лінгвістичному, так і нелінгвістичному рівні. У статті запропоновано
аналіз лінгвістичних факторів відносно організації концептуальної системи. За відправну точку для
формування іронічного дискурсу, зокрема в англійських журналістських текстах, є полісегментарний
концепт IRONY, що об’єктивується за допомогою різних мовних інструментів на різних рівнях.
Експлікація іронічного дискурсу а англомовному журналізмі відбувається завдяки іронічному
обрамленню (побудові фрейму) повідомлення, що слугує когнітивною моделлю іронічного значення. Ми
пропонуємо новий термін ‘іронічний фрейм’ як означення інтегрованої лінгво-ментальної структури,
яка виникає у свідомості мовця завдяки інтерпретації взаємодії та взаємопроникнення декількох
ментальних просторів, які асоціюються з вербальним висловленням негативної, критичної або
скептичної оцінки до об’єкта іронії.
