У статті проаналізовано особливості методик зарубіжних педагогів та тренерів естрадного вокалу та їх відмінності порівняно з класичною школою вокального співу. Показано, що головні відмінності між класичним і естрадним співом полягають у формуванні голосних, певному стилі звукоутворення, гнучкості та положенні гортані та вокальній техніці. Американська академія вчителів співу (AATS) давно визнала, що загальноприйнята класична вокальна методика не є дієвою, коли йдеться про сучасні стилі поп-музики, або як її ще називають у науковій літературі CCM (Contemporary Commercial Music) – сучасній комерційній музиці. Також акцентовано на тому, що педагоги з естрадного вокалу не дійшли єдиної думки щодо доцільності використання асоціативно-образного мислення в навчанні співу, проте майже усі згідні із тим, що таке використання має спиратись на наукове підґрунтя. Висвітлено ключові аспекти методики Сета Ріггса, який є одним із найвідоміших вокальних педагогів із світовим визнанням. Суть його теоретичних та практичних напрацювань – це спів у мовній позиції, коли положення гортані є нейтральним, як під час звичайної розмови. Таке положення, за словами Сета Ріггса, має зберігатися по всьому діапазоні голосу, забезпечувати рівність звуковедення та мікстовий механізм звукоутворення, який надасть голосу однорідного тембру. Сет Ріггс наголошує, що для співака відправною точкою має слугувати створення відповідного образу, а не зацикленість на технічних аспектах фонації. Охарактеризовано окремі аспекти методики Бретта Меннінга, американського співака та одного з найбільш затребуваних вокальних тренерів у світі. Методика цього педагога, яка має назву “Singing Success” (“Співочий успіх”), являє собою низку відокремлених курсів. Задача кожного з них − розвинути та вдосконалити ту чи іншу вокальну навичку чи техніку голосоутворення, розширити діапазон, розвинути гармонійний слух, проспівуючи бек-вокал із власного репертуару задля відчуття усієї акордової вертикалі. Подано коротку характеристику напрацювань знаних в естрадному виконавстві зарубіжних педагогів: Елізабет Енн Бенсон, Тріш Руні, Дженіс Чепмен.
The article analyzes the methods of pop vocal foreign teachers and trainers and their differences in comparison with the classical school of vocal singing. It is shown that the main differences between classical and pop singing are in the formation of vowels, in a certain style of sound creation, in the flexibility and position of the larynx and in vocal technique. The American Academy of Singing Teachers (AATS) has long recognized that the conventional classical vocal technique is not effective when it comes to contemporary styles of pop music, or as it is also called in the scientific literature, CCM (Contemporary Commercial Music). Attention is also focused on the fact that pop vocal teachers did not come to a consensus about the advisability of using associative-figurative thinking in teaching singing, but almost everyone agrees that such use should be based on a scientific basis. The key aspects of the methodology of Seth Riggs, who is one of the most famous vocal teachers with worldwide recognition, are highlighted. The essence of his theoretical and practical experience is singing in a speech position, when the position of the larynx is neutral, as during a normal conversation. Such a position, according to the Seth Riggs, should be kept throughout the entire range of voice, to ensure equality of sound science and mixed sound generation mechanism, which will provide voices of a uniform timbre. Seth Riggs points out that for a singer, the starting point should be to create an appropriate image, and not to become obsessed with the technical aspects of phonation. Some aspects of the methodology of Brett Manning, an American singer and one of the most demanded vocal trainers in the world, are characterized. The teacher's methodology, called “Singing Success”, is a series of stand-alone courses. The task of each of them is to develop and improve one or another vocal skill or technique of voice formation, expand the range, develop a harmonious ear, singing backing vocals from their own repertoire to feel the entire chord vertical. A brief description of the achievements of well-known foreign teachers in pop performance is given, namely Elizabeth Ann Benson, Trish Rooney, Janice Chapman.
