В статті розкрито результати теоретичного та емпіричного дослідження комунікативної
медіакомпетентності майбутнього психолога. Уточнено зміст понять «комунікативна
компетентність психолога» і «комунікативна медіакомпетентність» психолога та визначено
структурні компоненти комунікативної медіакомпетентності майбутнього психолога
(когнітивний, емоційний, поведінковий, медіакомпетентність, що містить технічні (цифрові),
психологічні та маркетингові ЗУН). Емпіричне дослідження було проведено в період з 2019
по 2020 рік. У ньому взяли участь дві вибірки: психологи-практики (n=62) та студенти-
психологи 3-6 курсів навчання (n=277). Нами був підібраний банк методик, який дозволив
оцінити й порівняти рівень розвитку комунікативної медіакомпетентності психологів-
практиків і студентів-психологів: «Методика оцінки комунікативних та організаторських
здібностей (КОЗ-2)» і авторська анкета для дослідження професійної медіакомпетентності
психолога «Професійна медіакомпетентність психолога». Встановлено, що лише 7%
психологів-практиків і третина студентів-психологів мають низький рівень комунікативної
компетентності особистості; третя частина практикуючих психологів і майже половина
майбутніх практичних психологів продемонстрували середній рівень комунікативної
компетентності особистості; 66% психологів і п’ята частина студентів показали високий
рівень комунікативної компетентності особистості. 3% психологів та третя частина студентів
мають низький рівень організаторських здібностей; більша половина фахівців і 43%
майбутніх психологів-практиків виявили середній рівень розвитку організаторських
здібностей; третина психологів і п’ята частина студентів-психологів виявили високий рівень
розвитку організаторських здібностей. Більшість (81%) психологів і третина студентів (34%)
показали високий і середній рівні розвитку професійної медіакомпетентності. Також
розроблено психолого-педагогічні рекомендації щодо розвитку професійної комунікативної
медіакомпетентності майбутніх психологів. Перспективи подальшої роботи вбачаємо в
дослідженні психологічних чинників розвитку комунікативної медіакомпетентності
практичних психологів.
The article highlights the theoretical and empirical study of the communicative media competence
phenomenon of a future psychologist. The meanings of the concepts (communicative competence
of a psychologist and communicative media competence of a psychologist) are specified. The
structural components of the communicative media competence of a future psychologist are
determined (cognitive, emotional, behavioral, media competence, which includes technical (digital),
psychological and marketing knowledge and skills). The empirical study was conducted in the
period from 2019 to 2020. Two samples participated in the study: psychologists-practitioners (n =
62) and students-psychologists of 3-6 academic years (n = 277). We selected methods that allowed
us to assess and compare the developmental level of communicative media competence of
psychologists-practitioners and students-psychologists, namely: “Methods of assessing
communicative and organizational skills (COS-2)” and the personally designed questionnaire to
study the professional media competence of psychologists “Professional media competence”. We
found out that only 7% of psychologists-practitioners and a third of students-psychologists have a
low level of communicative competence of the individual; a third of practicing psychologists and
almost half of future practical psychologists demonstrated an average level of communicative
competence of the individual; 66% of psychologists and a fifth of students showed a high level of
communicative competence of the individual. 3% of psychologists and a third of students have a
low level of organizational skills; more than half of specialists and 43% of future psychologistspractitioners
showed an average level of organizational skills development; a third of psychologists
and a fifth of students-psychologists showed a high level of organizational skills development. The
vast majority (81%) of psychologists and only a third of students (34%) showed high and average
levels of professional media competence. We have also prepared psychological and pedagogical
recommendations for the development of professional communicative media competence of future
psychologists. We see prospects for further work in the study of psychological factors of the
communicative media competence development of practical psychologists.
