Політична реклама розглядається як багатофункціональна діяльність, що входить до сфери суспільних зв’язків і відносин. Зазначається, що рекламні повідомлення формують суспільну свідомість вибірково, актуалізуючи певні структурні компоненти: пріоритети, переваги, думки, орієнтації та цілі. Імідж є невід’ємною складовою сучасної політичної реклами. Імідж об’єкта політичної реклами розглядається у якості трьохрівневої системи, що об’єднує: властивості самого об’єкту; характерні риси його оточення (конкурентів); можливості й здібності особистості споживача. Імідж формується за допомогою цілеспрямованих зусиль з метою створення позитивного ставлення споживача політичної реклами до змісту рекламного повідомлення. Зазначається, що висока регулююча сила (потенціал) іміджу обумовлюється такою характерною властивістю як «реальністю ілюзорного простору». Роль ілюзорного світу велика, його психологічна комфортність і привабливість, у порівнянні з реальним, обумовлена такими чинниками: ілюзорність принципово перевірити неможливо; ілюзорний світ гармонійний, цілісний, несуперечливий, а це дає поштовх для його позитивного сприйняття; у ньому інша ієрархія, яка сприймається особою як така, що управляється нею; ілюзія завжди доброзичливо «спрямована» на людину; ілюзорність звільняє від «мук» вибору та відповідальності – людина поводиться як «герої» реклами». Тому саме реклама компонує міфічну ілюзорну реальність. Ілюзія визначається як помилкове неадекватне сприйняття, коли замінюється реальне, справжнє та повноцінне на вигадку, фікцію, подобу та проформу, схематичну модель або описування окремих зовнішніх якостей реально існуючих об’єктів, ігноруючи або заперечуючи суттєві й значимі якості. Сьогодні нерідко ілюзія є складовою успішного політичного іміджу, сутність якого в невідповідності публічного образу реальності. Сприйняття ілюзорного політичного іміджу забезпечується й за допомогою відповідного виконання основних параметрів медіапланування. Тобто необхідно встановити контакт із максимально граничною чисельністю цільової аудиторії за короткий проміжок часу, задіявши й відповідні способи контактування. Досить значна увага при виборі засобів нав’язування ілюзорних властивостей відводиться класифікації цільової аудиторії, але в основному це відбувається за соціально-демографічною ознакою.
Political advertising is seen as a multifunctional activity that is part of the sphere of public relations and relations. It is noted that advertising messages form the public consciousness selectively by updating certain structural components: priorities, preferences, opinions, orientations and goals. In turn, the image can be understood an integral part of modern political advertising. The image of the object of political advertising is considered as a three-level system that combines: the properties of the object itself; characteristic features of his environment (competitors); capabilities and abilities of the consumer's personality. The image is formed through purposeful efforts in order to create a positive attitude of the consumer of political advertising to the content of the advertising message. It is noted that the high regulatory force (potential) of the image is due to such a characteristic feature as the "reality of illusory space". The role of the illusory world is great, its psychological comfort and attractiveness in comparison with the real include the following factors: illusory is not possible to check in principle; the illusory world is harmonious, integral, not contradictory, and this gives impetus to positive relationships; it has a different hierarchy, which is perceived by the person as one that is controlled by him; the illusion is always benevolently "directed" at a person; illusory frees from the "torments" of choice and responsibility - a person behaves like "heroes" of advertising. That is why advertising composes the mythical illusory reality. Illusion is defined as a false inadequate perception, when it is replaced by real, real and full-fledged fiction, fiction, likeness and proforma as a schematic model or description of certain external qualities of real objects, ignoring or denying the essential and significant qualities. Today, illusion is a necessary component of a successful political image, the essence of which lies in the inconsistency of the public image of reality. That is, the form and content do not match. The perception of an illusory political image is ensured by the appropriate implementation of the basic parameters of media planning. That is, it is necessary to establish contact with the maximum number of target audience in a short period of time, using the maximum number of methods of contact. Quite a lot of attention is paid to the classification of the target audience when choosing the means of imposing illusory properties, but this is mainly due to socio-demographic characteristics.
