У статті автор пропонує розглядати тимчасове виховне середовище як простір самореалізації зростаючої особистості. Враховуючи специфіку організації життєдіяльності школярів в умовах тимчасового перебування, можна розв’язувати педагогічні завдання різного рівня та складності, сприяючи та прискорюючи процес засвоєння суб’єктного досвіду вихованців.
In the article, the author proposes to consider the temporary educational environment as a space for self-realization of a growing personality. Taking into account the specifics of organizing the life of schoolchildren in conditions of temporary stay, it is possible to solve pedagogical problems of various levels and complexity, contributing and accelerating the process of assimilating the subject experience of pupils.