У статті лояльність розглядається як напрям менеджменту персоналу організацій, що здійснюють соціальну роботу. Надано визначення та огляд основних проявів й індикаторів лояльності, а також проаналізовано методику оцінки рівня лояльності персоналу. Наведено аналіз результатів емпіричного дослідження лояльності персоналу «Харківського міського центру соціальних служб «Довіра». Шляхом застосування методики оцінки рівня лояльності «Шкала організаційної лояльності» (автори Дж. Мейєр та Н. Аллен) та напівструктурованих інтерв’ю було визначено й схарактеризовано прояви та особливості лояльності персоналу соціальної служби, а саме: працівникам зазначеної організації властиві подовжена та нормативна лояльність, що виявляється у відчутті «морального боргу» перед організацією та усвідомленні працівниками того, які витрати він може мати, якщо покине організацію. Загальний рівень організаційної лояльності виявився досить високим. Зроблено припущення про формування особливого типу лояльності працівників соціальної служби – лояльності до професії – занурення, ідентифікація та солідарність із нею. Вона має такі прояви: відданість справі, висока відповідальність, робота як спосіб самореалізації та саморозвитку, відчуття потрібності іншим, усвідомлення корисності роботи. Запропоновано заходи з посилення лояльності персоналу соціальної служби, які передбачають розроблення персоналізованої, гнучкої та комплексної системи мотивації, що має поєднувати різні групи мотивів, модель стимулів й антистимулів, індивідуальні професійні стратегії працівників і заходи, спрямовані на формування групової свідомості та відчуття командного духу. Визначено перспективні напрями дослідження феномену лояльності з урахуванням окресленої специфіки ‒ розроблення й апробація методики виміру лояльності до професії.
The article considers loyalty as a direction of personnel management in organizations engaged in social work. The definition and review of the main features and indicators of loyalty are given, as well as the methodic of assessing the level of staff loyalty is analyzed. An analysis of the results of the empirical study of staff loyalty of the Kharkiv City Center of Social Services «Trust» is presented. By means of applying the methodic of assessing the level of staff loyalty «Organizational Loyalty Scale» (by J. Meyer and N. Allen) and semi-structured interviews the features of the social agency staff’s loyalty were identified and characterized, namely: employees of this organization are characterized by extended and regulatory loyalty, which is manifested in a sense of «moral duty» to the organization and the employees awareness of what costs they may have leaving the organization. The general level of organizational loyalty was quite high. The assumptions about the formation of a special type of loyalty of social workers – loyalty to the profession – immersion, identification and solidarity with it was made. It has the following manifestations: dedication, high responsibility, work as a way of self-realization and self-development, sense to be need to others, awareness of the usefulness of work. Measures to strength the loyalty of social agency staff are proposed, which include the development of a personalized, flexible and comprehensive system of motivation, that should combine different groups of motives, model incentives and antiincentives, individual professional strategies and measures to form group consciousness and team spirit. Perspective directions of research of the phenomenon of loyalty taking into account the outlined specificity are defined – development and approbation of a technique of measurement of loyalty to a profession.
