До тепер залишається доволі контраверсійним питання визначення креативності,
а між вченими продовжуються дискусії про вродженість або набутість цієї риси
мислення людини. Незважаючи на таку обставину, керівники сучасних компаній, як державної, так і приватної форм власності у різних сферах професійної діяльності все частіше заявляють про крайню необхідність розвитку креативного мислення у своїх працівників. При чому таку потребу пов’язують як з ймовірним наступним розвитком галузей знань, промисловості, бізнесу, так і з користю для конкретного працівника, а відтак і робочого колективу в цілому. Зокрема, психологи відзначають, що участь у корпоративних тренінгах з креативного мислення дозволяє їхнім учасникам знизити свій рівень стресу, цим розширюючи свої можливості більш усвідомлено керувати життям, наповнювати його позитивними емоціями, роздумами, подіями. Таким чином, все більш актуальним креативне мислення постає у розумінні особистісного зростання та професійної спрямованості. Заклики «Думайте нестандартно!», «Будьте креативними», або часто у буквальній формі метафори «Вийдіть за межі коробки» (англ. Thinking outside the box) традиційно стають обов’язковими вимогами як у сучасній
навчальній і мотиваційний літературі, так і в різних типах дискурсів. У цій статті автор здійснює аналіз висловлювання «нестандартне мислення» в контексті різних трактувань креативності вченими і філософами. Мислити по-іншому зсередини коробки, вийти з неї зовсім або з тим, щоб створити нову, проникнути до її нижньої частини – це тільки деякі відмінні значення того, що значить «думати
інакше». Завдання осмислення таких висловлювань автор здійснює здебільшого в
контексті освіти, адже активація і розкриття креативності передусім у дітей
проголошується запорукою кращого майбутнього.
Until now, the question of defining creativity remains quite controversial, and scientists
continue the discussions about the innateness or acquisition of this trait of human thinking. Despite this circumstance, the leaders of modern companies, both public and private, in various areas of professional activity are increasingly declaring the urgent need to develop creative thinking in their employees. Moreover, this need is associated with the probable further development of knowledge, industry, business, and with the benefit for the individual employee, and hence the workforce as a whole. In particular, psychologists note that participation in corporate trainings on creative thinking allows their participants to reduce their stress level, thereby expanding their ability to more consciously manage life, fill it with positive emotions, thoughts, events. Thus, more and more relevant creative thinking appears in the understanding of personal growth and professional orientation. The appeals "Think outside the box!" and "Be creative" have traditionally become mandatory requirements in both modern educational and
motivational literature, as well as in various types of discourses. In this article, the author analyzes the expression "Think outside the box" in the context of different interpretations of creativity by scientists and philosophers. To think differently from
within the box, to get out of it altogether, or to create a new one, to get to the bottom of it, are just some of the distinctive meanings of what it means to "think differently." The author carries out the task of comprehending such statements mostly in the context of education, because the activation and disclosure of creativity, especially in children, is proclaimed the key to a better future.
