У найширшому значенні поняття «модернізація» означає «оновлення», «покращення», «доведення чогось до сучасного стану», при чому «сучасність»
трактується як об'єктивно краща в порівнянні з попередніми історичними періодами. Загалом, прийнято розрізняти три парадигми соціокультурної модернізації (в залежності від того, що вбачається ключовим інструментом для просування модернізаційного процесу), а саме: економічну, політичну та «латентно культурну». У запропонованій статті аналізується програма соціокультурної модернізації, що спирається на засоби економічного стимулювання, автором якої був американський мислитель та політичний діяч Уолт Вітмен Ростоу. В економіко-управлінському контексті модернізація пов’язується з індустріалізмом, формуванням підприємницької культури та високими споживчими запитами. Кінцевий продукт ефективної модернізації – лібералізація світоглядних цінностей, тобто «оновлення» колективної ментальності. Новизна дослідження полягає у спробі здійснити аналіз як теоретичних аспектів економіко-модернізаційної програми, так і спроб її практичного застосування у В’єтнамі наприкінці 60-х років, а також з’ясування політичного та культурно-світоглядного підґрунтя для здійснення соціокультурної модернізації, що не були враховані в економічній парадигмі.
In the widest sense notion modernization means “renewal”, “making something better”,
“improving characteristics of the process or thing for actual conditions”, moreover these
current conditions, nowadays life are considered better than any previous period of history. In general, it is common to distinguish three paradigms of socio-cultural modernization (it depends on what is seen as a key tool for promoting the modernization process), they are economic, political and "latently cultural" paradigms. In the proposed article we analyze the program of socio-cultural modernization that is based on means of economic incentives. Its authorship belongs to the American thinker and politician Walt Whitman Rostow. In the economic-managing context, the process of modernization is associated with industrialization, forming of entrepreneurship culture, and increasing demands of mass-consumption. The resulting product of the effective modernization is the domination of liberal worldview values, i.e. “renewing” of collective mentality. The novelty of this exploration lies in the analyzing both the theoretical aspects of the economic program of the socio-cultural modernization and attempts to implement it in the practice of political management in Vietnam in the late 60-s of the XX century as well as to clarify the political and cultural aspects of sociocultural
modernization that were not taken into account in the economic paradigm.
